Українська література. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації - Куриліна О.В. 2020

Чари ночі
Олександр Олесь (1878 - 1944)
Література ХХ століття

Всі публікації щодо:
Олесь Олександр

Зразок поєднання інтимних і філософських мотивів у ліриці, гімн коханню, життю і весні, який під талановитою рукою Миколи Лисенка став народною піснею “Сміються, плачуть солов'ї”.

В.Яременко про поезію: “Сміються, плачуть солов'ї - це поезія, красу якої можна порівняти з красою квітів: є квіти, до яких не можна доторкнутись навіть люблячою рукою. Від дотику вони в'януть. Такі інтимні поезії Олеся. Настрій більшості з них просто неможливо передати. При спробі перекласти його мовою прози він в'яне і зникає”.

Рядки цієї поезії сповнені живими людськими почуттями, емоціями і своєрідною настановою залишити “на мент єдиний” “свій сум, думки і горе” й згадати, що нас оточують чудові речі - квіти, зорі, місяць:

Відбились зорі у воді,

Летять до хмар тумани...

Тут ллються пахощі густі,

Там гнуться верби п'яні.

Святковий бенкет весни, коли “уся земля тремтить в палких обіймах ночі, лист квітці рвійно шелестить, траві струмок воркоче”, нагадує людині, що життя - це летюча мить. “Чари ночі” є своєрідним продовженням елегії Л.Глібова “Журба”, у якому поет нагадував, що “молодість не вернеться” (порівняйте Олесеве “знов молодість не буде”). Олесь, як і Глібов, печалиться через скороминущість людського життя на тлі вічної краси та гармонії Всесвіту:

Гори! Життя - єдина мить,

Для смерті ж - вічність ціла.

Поезія “Чари ночі” оспівує чисте поривання юнацької душі до радощів життя, до дивовижного світу в собі і навколо себе, бажання влити струмінь власної душі в “шумляче море” життя:

Лови летючу мить життя,

Чаруйсь, хмелій, впивайся

І серед мрій та забуття

В розкошах закохайся.

Серед художніх засобів, використаних у вірші, - персоніфікація (земля тремтить, струмок воркоче, летять тумани), епітети (летюча мить, палкі обійми, скупі боги, струни золоті), риторичні фігури: запитання й оклики (Лови летючу мить життя! Чому ж стоїш без руху ти?), метафори (обійми ночі, Гори! Погасне в серці багаття), обрамлення - однаковий початок і кінець твору (Сміються, плачуть солов'ї...)