Ефективна підготовка до ЗНО учнів 10-11 класів

Загальна характеристика - Усна народна творчість

Основою і водночас складовою частиною літератури є фольклор. „Народна творчість - це той ґрунт, на якому виростають і література, і театр, і музика, і образотворче мистецтво - і без якого вони засохли б. Звичайно, далеко не кожний художній твір будується безпосередньо на народній основі. Але кожний справді художній твір виростає неодмінно на народному ґрунті, на ґрунті народного світогляду“, - підкреслював видатний поет і вчений М.Т. Рильський у своїй статті „Краса і велич народної творчості“.

Фольклор (від англ. folk-lore - народна мудрість; народне знання) - художнє відображення дійсності в словесних, музичних, хореографічних, драматичних формах колективної народної творчості, пов'язаної з життям і побутом народу (народна творчість) (у широкому значенні); словесна творчість народу (у вузькому).

Характерні ознаки фольклору

• Колективність;

• усна форма творення і реалізації;

• постійні форми;

• строга послідовність композиції;

• повторюваність;

• традиційність;

• варіантність;

• відсутність автора (анонімність);

• простота і прозорість стилістики;

• переважання дієслівних рим;

• тривалий час творення (доповнення) багатьма поколіннями.

Художні прийоми фольклору

• Образи тварин, рослин, птахів, що набувають значення символів (калина – дівоча краса, сокіл мужність, відвага);

• діалог;

• звертання;

• рефрени (повтори) („Ой роде ж мій, роде, ой роде ж мій милий“);

• психологічний паралелізм („явір похилився - козак зажурився“);

• характерні порівняння (позитивні - „тиха, як вода“, „чиста, як сльоза“, негативні - „очі, як у жаби“;

• постійні епітети („рідна мати“, „хрещатий барвінок“, „ясні зорі“);

• гіперболізація;

• зменшено-пестливі слова („котику-братику“, „лисичко-сестричко“, „спатоньки хоче“);

• узагальнення („вдома і солома їдома“);

• вислови-порівняння („як грім серед ясного неба“).

Фольклористика - наука про усну народну творчість.

Фольклорні роди і жанри

Народна лірика - поетичні фольклорні твори, у яких життя зображується через відтворення думок, почуттів і переживань героїв. Ліричні твори майже завжди безсюжетні.

Народний епос - розповідні фольклорні твори, до яких належить загадки, прислів'я та приказки, анекдоти (малі фольклорні жанри), думи, історичні пісні, балади, казки, оповідання, легенди та перекази, притчі, літописи (великі фольклорні жанри).

Народна драма - фольклорний твір, в основі якого лежить конфлікт, а сюжет розгортається через поєднання словесних, музичних і сценічних засобів (пісні-ігри („Просо“, „Мак“ „Коза“, „Меланка“, „Дід“, „Явтух“, „Подоляночка“ тощо), вертеп, весілля).