Ефективна підготовка до ЗНО учнів 10-11 класів

Тема 8. Григорій Квітка-Основ'яненко - Література кінця XVIII — початку XX ст.

(Григорій Федорович Квітка)

Григорій Квітка-Основ'яненко - перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ'яненка засновником нової української прози.

Г. Квітка-Основ'яненко писав, що українська мова й література „рухається і буде жити“ та що ніякі потуги ворогів „не зітруть її з лиця землі“, вона „подужає противників і гонителів“. Письменникам радив: „Як говоримо, так і писати треба“.

Епічні твори F. Квітки-Основ'яненка поділяються на дві групи:

— бурлескно-сатиричні оповідання („От тобі й скарб“, „Пархімове снідання“, „Підбрехач“, „Салдацький патрет“, повість „Конотопська відьма“ тощо);

— сентиментально-реалістичні повісті з поглибленим ліро-психологізмом („Маруся“, „Капітанша“, „Козир-дівка“, „Щира любов“, „Божі діти“, „Сердешна Оксана“), в основу яких покладено зображення складних і благородних почуттів простої людини.

Основна тема прози - народне буття в його яскравості, багатоманітних виявах, етичній цінності.

У творах Г. Квітки-Основ'яненка багато ліричних відступів, у яких письменник, перериваючи розповідь про події, виявляє своє ставлення до героїв, висловлюючи їм співчуття, даючи поради тощо. Ліричні відступи створюють певний настрій у творі, наближають його до читача.


„Маруся“

Цією повістю письменник мав на меті не лише зачепити душу читача оповіддю про долю прекрасної, сповненої доброчесностей дівчини та її коханого, яким, незважаючи на силу їх взаємних почуттів, доля не дала змоги спізнати родинного щастя, а довести спроможність української мови виявити найтонші порухи людської душі. Це завдання він зумів виконати, йому вдалося виліпити виразні національні характери, піднести красу родинної традиції українців.

Фабула (від грец. „байка, переказ“) - це поданий у причинно-часовій послідовності ланцюг подій, змальованих у художньому творі (ключова одиниця - подія).

Фабула

Маруся і Василь покохали одне одного і хочуть одружитися. Та батько Марусі, сільський багач Наум Дрот, відмовляється віддати єдину доньку за бідного сироту, до того ж призначеного в рекрути. „Тобі лоб забриють, - говорить він до парубка, - а що тоді буде з Марусею?“ Щоб відкупитися від солдатчини, парубок йде на заробітки. У той час Маруся застуджується і помирає.

Повернувшись із заробітків та не заставши милої живою, Василь іде в монастир і там з горя за коханою теж помирає.

Художні особливості повісті „Маруся“:

• Джерела повісті - це дійсність українського села і народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (кохання, розлука, смерть закоханих). Від народної поезії - образність твору, від казки і переказу - її розповідний стиль. '

Герої „писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування“.

Форма твору: змалювання пейзажів, вільна побудова, наявність ліричних відступів, посилений зв'язок з фольклором.

Поєднання сентименталізму з реалізмом (але є вади: ідеалізація патріархального в житті, надмірна чутливість). .

Мова твору: під упливом сентименталізму розчулений тон розповіді про зустрічі закоханих, розлуку, смерть Марусі, горе її нареченого та батька; застосування зменшено-пестливих форм слів („Зосталася Маруся сама, схилила головоньку на білу ручку, а слізоньки з очей так і капотять“, „Отак-то вони в останні часи розмовляли і обоє плакали безперестанно!“, „Ось і рідесенький туманець пав на річечку“).

Докладне змалювання сцен побуту, звичаїв, обрядів (описи танців, сватання, весілля, похорон з голосіннями).

Майстерний опис краєвидів (з поєднанням поетичних, музичних, образотворчих засобів).


Тест № 5

1. Ким, за словами Т.Г. Шевченка, є Г. Квітка-Основ'яненко?

А Засновником нової української прози;

Б засновником української сатири;

В пропагандистом волелюбних ідей;

Г борцем за незалежність української мови.

2. Укажіть справжнє прізвище Г. Квітки-Основ'яненка.

А Квітка;

Б Основ'яненко;

В Основа;

Г Конотопський.

3. Який творчий метод обрав Г. Квітка-Основ'яненко для написання першої української повісті „Маруся“?

А Романтизм;

Б класицизм з орієнтацією на єдність часу, місця, дії;

В сентименталізм;

Г імпресіонізм.

4. Визначте жанр твору „Маруся“.

А Сатирична повість;

Б соціально-побутова повість;

В сентиментально-реалістична повість;

Г соціально-психологічна повість.

5. З якою метою письменник вводить у текст ліричні відступи?

А Щоб наблизити епічний твір до ліричного;

Б розпочати нову сюжетну лінію;

В дати портретну характеристику героям;

Г виявити своє ставлення до героїв, створити певний настрій у творі.

6. Визначте тему твору „Маруся“.

А Емансипація жінки;.

Б кохання зі щасливим завершенням - весіллям героїв;

В соціально нерівне кохання;

Г трагічне кохання;

Д розповідь про звичайну сільську дівчину, що знайшла своє щастя в самоосвіті та служінні громаді.

7. Розв'язкою твору „Маруся“ є:

А хвороба Марусі;

Б смерть Марусі;

В смерть Василя;

Г відмова Наума віддати Марусю заміж за Василя;

Д одруження Василя і Марусі.

8. Герой повісті „Маруся“ після смерті коханої стає:

А ченцем;

Б лікарем;

В кріпаком;

Г мандрівником;

Д військовим.

9. Який художньо-виражальний засіб ужито в характеристиці Марусі „веселенька, як весіння зіронька“?

А Антитеза;

Б порівняння;

В оксюморон;

Г метафора;

Д символ.

10. Укажіть жанр фольклору, який Г. Квітка-Основ'яненко використав дід час змалювання обряду поховання Марусі.

А Дума;

Б балада;

В історична пісня;

Г голосіння;

Д легенда.

11. Установіть відповідність між фрагментом твору Г. Квітки-Основ'яненка і художньо-виражальними засобами, використаними в ньому.

1 Маруся „невесела, мов у воду опущена“;

2 „Марусенько, моя лебідочко, зіронько моя, рибочко, перепілочко!“;

3 „Ось рідесенький туманець пав на річечку“;

4 „Казав пан, кожух дам, та слово його тепле“;

5 „Аж ось прийшла до неї бабуся, така старенька. ..“.

А епітет

Б фразеологізм

В зменшено-пестливі слова

Г метафора, зменшено-пестливі слова

Д порівняння.

12. Розмістіть сюжетні компоненти твору „Маруся“ в порядку їх появи у творі.

А Смерть Василя;

Б сватання Василя до Марусі;

В розмова Василя з Наумом Дротом щодо одруження;

Г хвороба Марусі;

Д Василь на заробітках.