Всі публікації щодо:
Жиленко Ірина

Українська література 6 клас - Розробки уроків - Р. Орищин - 2017 рік

Ірина Жиленко. Підкова, Гном у буфеті. Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього

Мета: розвивати вміння коментувати зміст поезії, знаходити і пояснювати яскраві художні образи, культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, уміння творчо мислити, робити власні висновки; формувати світогляд учнів; виховувати почуття дружби, вміння бачити красу навколо, цінувати доброту, прищеплювати повагу до творчості І. Жиленко, інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: підручник, портрет І. Жиленко, учнівські ілюстрації до поезії «Жар-птиця». бланк анкети для заповнення (її зміст — у конспекті уроку).

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

II. Актуалізація і корекція опорних знань.

Перевірка домашнього завдання.

Виразне читання учнями поезії «Жар-птиця».

Виставка учнівських ілюстрацій до твору.

Учні по черзі демонструють власні малюнки; решта класу добирає до них назви, цитати з поезії.

— Яку першу мудру пораду дала нам І. Жиленко у вірші?

III. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація уміння.

Учитель. І. Жиленко любила зиму: «Знову я пишу про зиму, золотий сніг. Кажуть, Андерсен всі свої казки писав напередодні Нового року, — тільки в різдвяні сутінки прочиняються двері в те, чого нема». Письменниця не зрадила своїй традиції і в поезії «Підкова». Читач має можливість зануритись у неповторну, чарівну атмосферу Нового року — улюбленого дитячого свята.

— Що символізує підкова? (Здавна побутує повір’я, що знайдена на дорозі кінська підкова приносить щастя. Ліричній героїні вірша «Підкова». теж поталанило знайти чудесний талісман).

— Запишіть слова-асоціації до слова «щастя». (Здоров’я, батьки, мир, злагода, сім’я, друзі, милосердя, достаток, успіх… )

IV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.

Виразне читання вірша «Підкова».

Бесіда за змістом прочитаного.

— Опишіть красу зимової природи, яка відображена у творі. Згадайте, яким ви бачили сніг узимку за сонячної погоди? Якими барвами він переливався? Як про це сказано в поезії? (Ірина Жиленко завдяки блискучій грі фантазії створила у вірші неповторний образ красуні зими. Сніг у її вірші світився різноманітними кольорами: зеленим, рожевим, блакитним, ніжно-фіолетовим… ).

Додаткова інформація для вчителя.

Колір теж може бути образом, може щось означати. Наприклад, зелений — колір молодості, природи, життя; рожевий, голубий означають чистоту, ніжність, красу; жовтий уособлює тепло, радість. Отже, кольором автор видає себе, розкриває свої емоції, почуття. Найбільш уживаний колір у поезії І. Жиленко — золотий. В аналізованому вірші — це золота підкова.

— Як ви вважаєте, що символізує золотий колір? (Це ознака дорогоцінного, сонячного, життєдайного. Кольори символізують стан душі поетеси, допомагають відтворити власний емоційний «характер». зобразити казковий світ, у якому живуть герої поезій).

— Які казкові образи є у творі? (Дід Мороз, різнокольоровий сніг, золота підкова, Лапландія).

— Якою у творі ми бачимо підкову? (Золота, схожа на місяць, «серпиком лежала».)

— Яке враження справила підкова на людей? Як їх названо? («Сімсот роззяв». — це гіперболізований образ. Під ним легко вгадуються ті, хто заздрить чужому щастю, і ті, хто береться судити про чужі добрі вчинки).

— З яким проханням звернулась лірична героїня твору до підкови? («Щоб все мені збулося!».)

— Чому лірична героїня забажала повернути підкову Дідові Морозу? (Тому що це не її власність. Не можна бути щасливим за рахунок чужого).

— Чому сніг з кольорового став звичайним? (Сімсот роззяв не дивував сніг, що мінився різними кольорами: вони були зачаровані лише блиском золота. Коли дівчинка вирішила віддати підкову Дідові Морозу, роззявам одразу стало нецікаво, а сніг, на який не звертали уваги, теж став звичайним).

— Яким настроєм пройнятий вірш?

— Чим ця поезія пов’язана з віршем «Жар-птиця». який ми вивчали на попередньому уроці?

«Гронування».

— Охарактеризуйте ліричну героїню вірша. (Ліричною героїнею є дівчина, можливо, сама поетеса. Вона вірить в силу чарівних речей, фантазерка, мрійниця, відповідальна, чесна, правдива, порядна).

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Що означає для вас бути щасливим?

— Чи допоможе досягти щастя знайдена підкова?

— Сформулюйте другу мудру пораду, яку дає нам І. Жиленко. (У житті завжди має бути місце для казки, яка про себе нагадуватиме різнокольоровим снігом. Якщо щасливий сам — зроби щасливими інших).

Учитель. Напевно, поетеса Ірина Жиленко не мислила свого життя без польоту мрій. Атмосфера свята продовжує панувати і у вірші «Гном у буфеті».

— Хто такі гноми? Що вам відомо про них?

Виразне читання поезії «Гном у буфеті».

Словникова робота.

Гном — у давньому фольклорі романських і германських народів — дух у вигляді потворного бородатого карлика, що нібито жив у надрах землі й охороняв підземні скарби.

Маркіза — дружина або дочка маркіза (маркіз — дворянський титул, середній між графом і герцогом).

Франт — той, хто модно й вишукано одягається; чепурун.

Фізкультхвилинка.

Опрацювання змісту поезії «Гном у буфеті». за питаннями.

— Які почуття викликає у вас цей вірш?

— Опишіть, яким ви уявляєте старенького гнома. Він добрий чи злий, з ним цікаво чи нудно?

— Чи схожий наш герой на того, чий опис подано в словнику?

— Знайдіть у тексті дієслова, які передають життя гнома у звуках. («Бурмоче, зітха, шарудить. І тупа, і плямка в куточку, і дзвонить в буфетні шибки».)

— Як поетеса ставиться до гнома?

— Чому гнома можна вважати сімейною реліквією? («Століття, і друге, і третє… завжди клопочеться гном у буфеті». Старенький буфетний гном добре знає усю родину, адже оселився він у цій господі дуже давно).

— Знайдіть персоніфіковані образи в поезії. (Маркіза з фарфору).

— Запишіть третю мудру пораду поетеси. (Вірте в дива, не забувайте про добрих покровителів домашнього затишку, бо від цього залежить злагода, спокій у вашій родині).

Гра «Заповни анкету».

— Заповніть жартівливу характеристику-анкету гнома.

Учитель. Буфетний гном ніби оберігає наше дитинство від втручання в нього проблем, життєвих негараздів, буденщини й сірості, що часто переповнює доросле життя. Він завжди чекає на нас у буфеті, готовий у будь-який момент нагадати, що дива нікуди не поділися, що казка завжди поряд — слід тільки про неї пам’ятати й іноді зазирати в закутки своєї душі, аби віднайти й пробудити її. А підкова обов’язково коли-небудь зробить свою справу й подарує щастя, адже ті, хто вірять у нього, докладають для цього багато зусиль і завжди отримують бажане.

Отже, кожен з розглянутих віршів Ірини Жиленко дарує читачам свято зустрічі зі справжньою поезією — яскравою та образною.

V. Узагальнення і систематизація знань.

Робота в групах.

Учні об’єднуються в 3 групи й виконують завдання.

— Випишіть художні засоби, що вживаються у віршах «Жар-птиця». (І група), «Підкова». (II група), «Гном у буфеті». (III група).

VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

«Поєднай поняття».

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

— Прочитавши вірші Ірини Жиленко, я…

✵ зрозумів(-ла)…

✵ відчув(-ла)…

✵ подумав(-ла)…

Завершальне слово вчителя.

Ірина Жиленко створила довкола себе чарівний світ, наповнений казковими героями. Її вірші — це спроба донести частинку казки до кожного з нас. Пропоную нам також повірити в дива — від цього ми станемо добрішими.

Тож нехай звучать поезії Ірини Жиленко, можливо, тоді у світі з’явиться більше оптимістів, більше щасливих і добрих людей.

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

— Обов’язкове: навчитися виразно читати поезії, коментувати їх зміст.

— За бажанням: намалювати ілюстрації до віршів.

— Випереджувальне завдання: учень чи кілька учнів готують повідомлення про І. Калинця з використанням фотографій, спогадів, уривків з віршів тощо (орієнтовний матеріал — у конспекті наступного уроку).