Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Партитурний аналіз поетичного тексту
Презентація авторської методики
В. Азьомов,
учитель-методист Донецька обл.
Спочатку було Слово... і Слово було Бог.. Слово втілило у собі всю безкінечність світу і людини.
Дивно. Проте з-поміж різних видів визнаних сучасною шкільною методикою літературних аналізів поетичного тексту немає жодного, який би виводив слово із замкненого лінгвістичного середовища.
Чому так сталося? Адже слово як психофізичне явище і формувалося, і еволюціонувало, і функціонує на межі номи (називання, означення) та звучання (музика, мелодика, інтонування).
Сама природа слова через те складається, образно кажучи, із двох половинок — із напівсфери лексичного значення і напівсфери почуття, мєтроритму, інтонації, що теж є значенням, яке „накладається“ на значення лексичне.
Сприймаємо слово як єдність, як нероздільну об'єктивну даність, синтетично.
Змістово-композиційний, функціонально-стилістичний, лінгвістичний, семантичний — усі ці основні види аналізу літературного тексту не організують бачення і розуміння синтетичної природи слова як категорії світосприймання.
Партитурний аналіз є спробою лабораторно розділити і розглянути слово — слово-єдність чотирьох елементів: слово-назва, слово-емоція, слово-метроритм, слово-інтонація.
Виповнилося понад двадцять років з моменту створення методики.
Цього часу було достатньо для апробації партитурного аналізу і з боку культурологічного, загальнорозвивального, і як технологічної системи.
Не можемо не торкнутися ще деяких, на наш погляд, необхідних загальників. Живемо у часи методичної революції. Трансформації, що відбуваються у викладанні літератури, можна вважати епохальними. Багато з того, що донедавна мало статус аксіоми, зараз або відкидається взагалі, або приймається із застереженням.
У баченні шкільного курсу літератури змагаються дві концепції.
Схематично першу позначимо через формулу: література як явище мистецтва; друга позиція: літера тура — підручник життя.
Партитурний аналіз, здається, відповідає обом концепціям. У ньому актуалізуються, з одного боку, знання з теорії літератури, а з іншого — вимагається залучення досвіду з суміжних царин творчої діяльності людини — з музики, психології, фізики; партитурний аналіз передбачає вироблення універсального культурницького досвіду, особливо на останньому, п'ятому етапі аналізу, під час „читання“ партитури.
У чому ж полягає головна відмінність партитурного аналізу від інших видів „розтину“ поетичного твору?
Партитурний аналіз відкриває слово у світлі двох муз — поезії та музики. Саме тут, на перетині цих двох сфер прекрасного, на наше переконання, ще не підняті пласти знання.
Партитурний аналіз у своєму змісті означає блок із п'яти аналізів, пов'язаних між собою у нерозривності та послідовності. Слово оцінюється в п'ятьох координатних площинах:
1) слово-значення (художній образ, метафора, символ);
2) слово-емоція (почуття, експресивна складова значення);
3) слово-час(ритм, пульсація, метрична величина);