Біблійна образність барокової драми „Ужасная измена сластолюбиваго житія съ прискорбним и нищетнимъ въ евангельскомъ пиролюбце и Лазаре изображенная“

Бароко знаменувало становлення художньої культури на новій основі, спробу нового синтезу людини та світу. На ньому позначилися глибокі світоглядні зрушення кінця XVI- початку XVII століття, зумовлені великими відкриттями в астрономії, фізиці, механіці. Людина почувала себе незначною, витісненою на периферії Всесвіту, пригніченою відкриттями науки та техніки. Завдяки цьому доба бароко характеризується поверненням до витоків людського дух — Біблії, біблійних сюжетів, біблійної образності.

Віднайшов драму у Флорищевській обителі І. Шляпкін. Про своє відкриття дослідник повідомив у оповіді, яку було прочитано на засіданні 29.01.1882 і у тому ж році була видрукувана. Відтоді вона більше не друкувалася і спеціально не студіювалася.

При знайомстві із мовою, ритмікою та побудовою твору звертає на себе увагу значний польський вплив.

Чижевський відносив драму „Ужасная измена“ до мораліте. [2, 286]. Возняк погоджується з ним, зазначаючи, що виникненням своїм драма завдячує саме польському єзуїтському театру [1, 175] На нашу думку твір за своїм біблійним змістом відноситься до містерій, а за своїми алегоріями його слід відносити до мораліте.

Першоджерелом твору є євангельська притча про багатія і бідного Лазаря. Але сказати, що твір наслідує біблійну легенду не можливо.

Ми виділили три шари „сприйняття“ Біблії:

- безпосереднє наслідування притчі про багатого і бідного Лазаря;

- вплив на євангельську образність народного світобачення;

- барокові елементи.

Сам сюжет твору зачіпав найінтимніший бік людського життя — питання багатства та бідності, тому легенда ця користувалася великою популярністю. Праведний бідний та неправедний багач — звичайна тема народних творів кожний отримує за своїми вчинками — і багатий покараний.

У десятому явищі нашої комедії відбувається змагання між душею та тілом пиролюбця. Мотив цей зустрічається і в духовних віршах, і в апокрифах.

Не чуже народному духу і пояснення, що багач був жадібним та жорстоким.

Всього цього немає у біблійній притчі.

Як немає там і Феба, Морфея та деяких інших античних постатей — безпосереднього впливу бароко.

Зумовлена жанром мораліте поява алегоричних постатей Любові земної, Сластолюбія, Пиролюбця, Мира, Милости Божої тощо.

Власне Біблійного, взятого саме з притчі тут небагато — це сюжет, який покладений в основу драми, та мотив покарання за порушення Мойсеєвого завіту.

Таким чином, досліджуваний твір, маючи в своїй основі Євангельську притчу про бідного Лазаря та багатого, поєднує у собі народні мотиви, античні образи та алегоричні постаті. У драмі поєднується вплив як народного світобачення, так і латинських та польських мораліте та містерій.

Возняк М. Історія української літератури. Твори у 5-ти томах.— Львів, 1924.— Т. 3.— Ч. 2.— С. 175.

Чижевський Д. Історія української літератури.— Українська вільна Академія наук у США, 1956.— С.286.