Найдавніший театр Галичини - Коломийський обласний драматичний театр

Найдавніший театр Галичини - Коломийський обласний драматичний театр

На думку члена-кореспондента Академії мистецтв України, професора, ректора Киї­вського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого Ростислава Пилипчука, така важлива мистецька подія, як зародження професійного театру, не випад­ково сталася саме на Покутті. Ось як описує він цю подію:

„ .1848р., на хвилі австрійської революції, що дала поштовх українському національ­ному рухові, виник український театр . у Львові на той час не було ще українських мистецьких сил, які б узяли на себе ініціативу створення театру, не те щоб професіонально­го, як це було в деяких підлеглих Австрії слов'янських і неслов'янських країнах, а й аматорського.

Оскільки орган українського самовряду­вання, так звана Головна руська рада, центр якої був у Львові, мала серед окружних філій найміцнішу в Коломиї, то саме Коломийська рада взяла на себе ініціативу створення українського аматорського театру .

Місцевий священик Іван Озаркевич. був натхненником, ідеологом всієї справи. Саме він забезпечив молоду сцену українським ре­пертуаром, якого раніше в Галичині не існу­вало.

Скориставшись з наявності в Коломиї друкованих текстів обох п'єс Івана Котля­ревського - „Наталка Полтавка” і „Москаль-чарівник”, І.Озаркевич прилаштував їх до місцевих умов, перенісши дію з Полтавщини на Покуття, передувавши мову на місцеву покутську говірку, перейменувавши героїв на місцевий лад, замінивши пісні, які містили в собі східноукраїнські реалії, на пісні, що побутували на Покутті й т.д. Таким чином І.Озаркевич здійснив те, що тепер має назву літературної адаптації“.

Протягом всієї історії становлення Коломийський театр наполегливо виборював право на існування, шукав самобутній шлях розвитку, власного самобутнього художньо-естетичного обличчя.

З Коломиєю пов’язали долю кращі акто­ри свого часу, патріоти українського театру: Микола Бенцаль, Володимир Блаватський, Іванна та Іван Біберовичі та інші. Свого часу в театрі працювали відомі актори національ­ної сцени та кіно Василь Симчич, Заслужена артистка України Оксана Затварська.

Від найпершої вистави спливло немало часу. Неоднозначні періоди переживав театральний колектив. Були відрізки підйомів, застою, театр закривали і відкривали неодно­разово.

У 1939 році після тривалої перерви в Ко­ломию знову повернувся театр. Навіть в роки II світової війни в окупованому місті театр під керівництвом відомого театрального дія­ча Івана Когутяка підтримував своїх краян, був оплотом патріотизму та волелюбства.

Наперекір численним перешкодам театр вижив і залишився виразником національної української культури, взірцем бережного ставлення до традицій наших предків.

Промовистим доказом принципової кон­цепції колективу став останній 17-річний відрізок, коли театр відродився після трива­лої вимушеної перерви. З 1989 року основою репертуару Коломийського театру були і залишаються сценічні твори українських класиків - Гната Хоткевича, Василя Стефаника, Ольги Кобилянської, Івана Карпенка-Карого та інших.

У творчому доробку колективу нині близького 30 вистав. З них 5 - сценічні першопрочитання на українській сцені : „Гуцульсь­кий рік“ Гната Хоткевича, - „Камінний хрест“ Василя Стефаника, „Іродова морока“ Панте­леймона Куліша, „Гроші“ І.Карпенка-Карого, “Юда” Ольги Кобилянської, І.Франка “Boa constrictor”, а також авторські варіанти: “Камінний хрест” В.Стефаника, „Земля“ О. Кобилянської.

Однією з концептуальних засад, на якій базується естетика Коломийського театру, є ідейно-художня, етнографічна своєрідність, національна самобутність та колорит По­куття, культурна та мовна своєрідність краю.

Ще однією відмінною ознакою є звернен­ня до призабутих драматичних перлин України. Однією з них є п'єса Гната Хоткевича „Гуцульський рік“. Вистава у 1998 році була удостоєна участі у Едінбурзькому театраль­ному фестивалі. Прем'єра постановки відбу­лася 19 серпня 1991 року, і ось уже 10-й сезон вона входить до діючого репертуару та кори­стується популярністю у глядача. Колектив своєю творчістю доводить, що українська дра­матургія - невичерпне багате джерело, яке не висихає, а тільки з часом багатшає. Завдання театрали вбачають у тому, щоб цими багат­ствами скористалось не одне покоління.

За глибоким переконанням акторів, при­хильників Коломийського театру самобутнє художньо-естетичне обличчя колективу скла­лося та залишається таким завдяки неабия­ким зусиллям незмінного протягом останніх 17-років художнього керівника та директора театру - Заслуженого артиста України Дмит­ра Чиборака, який дотримується точки зору, що український театр не повинен йти второ­ваним шляхом, наближаючись до комерціал­ізації, скочуючись до постановок бездумних за змістом, легких за сприйняттям п’єс, а орі­єнтуватись на кращі зразки вітчизняної кла­сики, які можуть навчити глядача бути патр­іотами, берегти чудові тисячолітні традиції нашого народу, високої національної куль­тури, чудової мови, коріння яких сягає гли­бини тисячоліть.

Оминаючи спокуси створення безглуздих видовищ на потребу дня, Коломийський те­атр звертається до непростих, змістовно наповнених творів, які спонукають глядача до роздумів над сенсом буття, роблять люди­ну душевно щедрою, величною, яка здатна співпереживати чужому горю, цінувати свою минувшину, гордитися своїм походженням, і тому ж навчити своїх дітей та онуків.

Театр у постійних творчих пошуках, щоб до ювілейного 2008 року порадувати глядачів новими небуденними спектаклями “Дон Жуан з Коломиї” Леопольда Фон Захер-Мазоха, “Дівка на виданні” засновника театру о. Івана Озаркевича; “Гамлет” В.Шекспіра.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.