Інноваційні тенденції у професійній підготовці майбутнього вчителя рідної мови і літератури в Росії

О. Семеног,

доктор педагогічних наук

Київ

Пошуки шляхів удосконалення системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури зумовлюють вивчення прогресивних ідей російського освітнього досвіду. На сьогодні з'явилися дисертаційні, монографічні праці, наукові публікації, автори яких досліджують особливості структури і змісту професійної компетенції російського філолога і вчителя-русиста, актуальні проблеми викладання російської мови на основі комп'ютерних технологій, розвиток в учнів та студентів лінгвістичної, етнолінгвокультурологічної компетенцій, філологічної культури (Е. Азімов, Т. Балихіна, Т. Васильєва, Л. Вирипаєва, Н. Мішатіна, В. Молчановський, М. Назарова, О. Руденко-Моргун, Л. Саяхова, Л. Харченкова). Цінні матеріали для зіставного аналізу розвитку складових системи професійної підготовки майбутніх учителів-словесників, формування в них професійної компетентності в умовах вищого навчального закладу становлять Інтернет-сайти російських навчальних закладів. Мета статті — на основі названих праць окреслити інноваційні тенденції у фаховій підготовці майбутніх учителів російської мови і літератури.

Як показує аналіз законодавчих документів, Інтернет-сайтів університетів [4; 5; 12-13], сучасна система неперервної педагогічної освіти Росії — це сукупність послідовних професійних освітніх програм середньої, вищої і післядипломної педагогічної освіти. Така система характеризується відкритістю, багатоступінчастістю, багаторівневістю, багато-функціональністю, гнучкістю, динамічністю і ґрунтується на принципах фундаментальності, універсальності, інтегративності, варіативності, наступності, динамізму, практичної спрямованості. В освітню практику ВНЗ упроваджується двоступеневий освітній комплекс „педколедж — педуніверситет”, тобто на першому ступені (філологічний коледж, 4 роки навчання) відбувається підготовка бакалаврів, учителів російської мови і літератури для дев'ятирічної школи, на другому (5 курс) — здійснюється підготовка вчителів як для традиційної школи, так і закладів нового типу (гімназій, ліцеїв, гуманітарних класів альтернативних шкіл тощо). З 1992 року підготовка вчителів російської мови і літератури здійснюється також і на багаторівневій основі: бакалавр — спеціаліст — магістр. Таке нововведення відповідає вимогам ринкової економіки, дозволяє ВНЗ реалізувати принцип гуманізації, оскільки кожний студент при вступі може обрати власний освітній „маршрут”, що забезпечує можливість закладу реалізувати свою автономію через самостійне проектування змісту освітніх програм, а також за рахунок постійного розширення спектру професійних педагогічних кваліфікацій. У рамках спеціальності передбачено багатопрофільну підготовку й отримання додаткових кваліфікацій.

Сучасна стратегія оновлення російської національної школи спрямована на виховання через систему предметів філологічного циклу духовно багатої, морально-орієнтованої особистості, яка шанує культуру і мову рідного народу: актуалізується інтегративний підхід і міжпредметні зв'язки; впроваджуються функціонально-комунікативні методики, реалізується принцип варіативності змісту і методів викладання предметів, етнокультурознавчий, антропоцентричний підхід у викладанні російської мови і літератури. Згідно з „Концепцією профільного навчання на старшому ступені загальної освіти” у 2003/04 н.р. у дев'ятих класах російських шкіл було запроваджено портфоліо. Т.зв. „портфель досягнень” враховує різні досягнення учнів: якість написання рефератів, творчих, дослідницьких робіт, результати участі в наукових конференціях, конкурсах, спортивних та інших змаганнях і, таким чином, дає широке уявлення про динаміку навчальної і творчої активності учня, спрямованості його інтересів [6; 11]. Виявляти здібності й реалізувати їх відповідно до обраного профілю навчання учням допомагає центр дистанційної освіти „Ейдос”, який під егідою Російської академії освіти останні п'ять років проводить Всеросійські дистанційні евристичні олімпіади. їх ефективність полягає в тому, що завдання з базових навчальних предметів вимагають не відповідей за підручниками, а власних гіпотез, міркувань школярів, що сприяє формуванню умінь нестандартного мислення, розвитку й удосконаленню умінь і навичок творчого підходу, надає навчально-виховному процесу творчого імпульсу.

Модернізація освітніх процесів суттєво впливає на професійну підготовку майбутніх учителів російської мови і літератури. Здійснюється постійна робота над впровадженням і вдосконаленням Державного стандарту вищої професійної освіти. За цим стандартом (2000; 2003) учитель російської мови і літератури має бути готовим здійснювати навчання і виховання учнів з урахуванням специфіки свого предмета та освітнього закладу, сприяти соціалізації, формуванню загальної культури особистості, усвідомленому вибору й наступному опануванню професійно-освітніх програм; використовувати різноманітні прийоми, методи і засоби навчання; забезпечувати рівень підготовки учнів, який відповідає вимогам Державного освітнього стандарту; усвідомлювати необхідність дотримання прав і свобод учнів, передбачених Законом Російської Федерації „Про освіту”, Конвенцією про права дитини, систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію, бути готовим брати участь у діяльності методичних об'єднань та інших формах методичної роботи, здійснювати зв'язок з батьками, ...повинен знати Конституцію і закони Російської Федерації, основи загальнотеоретичних дисциплін в обсязі, необхідному для вирішення педагогічних, науково-методичних і організаційно-управлінських завдань, педагогіку, психологію, вікову фізіологію, шкільну гігієну, методику викладання предмета і виховну роботу, програми і підручники, вимоги до обладнання навчальних кабінетів, засоби навчання та їх дидактичні можливості, основні напрями і перспективи розвитку освіти і педагогічної науки. Випускник повинен бути готовим до здійснення таких видів професійної діяльності: викладацької, науково-методичної, соціально-педагогічної, виховної, культурно-просвітницької, корекційно-розвивальної [4]. Освітня програма спрямована на забезпечення професійної підготовки випускника і виховання в нього громадянської відповідальності, прагнення до постійного професійного зростання та інших особистісних якостей.

Система професійної підготовки майбутніх учителів російської мови і літератури включає підсистеми навчально-пізнавальної, науково-дослідної, виховної, практичної діяльності, наповнені новим змістом і побудовані на основі системного, діяльнісного та компетентнісно-орієнтованого підходів. Професійно-освітні програми багаторівневої педагогічної освіти побудовані за блочно-модульним принципом на відміну від традиційного предметно-циклового. Обов'язковими є взаємопов'язані загальнокультурний, психолого-педагогічний, предметний, методичний блоки, кожний з яких забезпечує розвиток особистості. Ці блоки складаються з модулів, які є проблемно-предметною інтеграцією змісту різних дисциплін. У професійно-освітніх програмах ВНЗ поступово збільшується частка самостійної роботи (від ЗО до 50 відсотків). Щоправда, це в свою чергу загострює проблеми змістового, організаційного, кадрового, методичного і матеріально-технічного забезпечення багаторівневої освіти.

Розглянемо змістове наповнення навчального плану спеціальності 032900 „Російська мова і література”. Загальнокультурна підготовка передбачає опанування курсів філософії, вітчизняної історії, культурології, соціології, політології, правознавства, які спрямовані на формування світогляду, визначення власних особистісних і професійних цілей, підвищення гуманітарної, екологічної культури, культури пізнання і мислення. У навчальний план ВНЗ включено значну кількість курсів за вибором, що в цілому відображають гуманітарну, історико-соціальну проблематику і сприяють гуманізації та гуманітаризації філологічної освіти („Міфи і таємниці давніх цивілізацій”, „Традиційна російська культура”, „Історія російської інтелігенції”, „Основи етикету” тощо).

Посилюється професійна спрямованість філологічної підготовки. Згідно з Державним стандартом вищої професійної освіти мовну і лінгвістичну компетенції майбутніх учителів удосконалюють такі предмети: теорія мови, сучасна російська літературна мова, старослов'янська мова, класичні мови, російська діалектологія, історія російської мови, стилістика, філологічний аналіз тексту, риторика. Зокрема, програма одного з таких курсів — „Філологічний аналіз тексту”, на наш погляд, дає можливість через аналіз і узагальнення мовних засобів, які передають ідейно-тематичний та естетичний зміст твору й виявляють пізнавальний і чуттєвий вплив на читача (слухача), сформувати у студентів цілісне уявлення художнього тексту.

Розгляд Інтернет-сторінок російських ВНЗ засвідчує, що на сьогодні у вищій школі вдосконалюються форми і методи подання мовного матеріалу, впроваджуються нові спецкурси: „Актуальні проблеми лінгвістики”, „Практикум з лінгвістичного аналізу”, „Антропологічна лінгвістика”, „Соціолінгвістика”, „Контрастивна лінгвістика”, „Мовна картина світу”, „Лінгвістичне слов'янознавство”, „Лінгвопоетика”, „Духовна культура давніх слов'ян за лінгвістичними даними”, „Російська мовленнєва культура і культура мовної особистості”, „Словники і культура народу”, „Російське слово у словниковому втіленні”, „Психолінгвістика”, „Соціопсихолінгвістичні проблеми викладання мови засобів масової інформації”,,, лінгво-літературознавчі курси „Російська словесність”, курси лінгвокрає- і лінгвокраїнознавства, лінгвокультурології [8; 9; 12].

Аналіз змістового наповнення навчальних дисциплін засвідчує системний підхід до формування російської мовної особистості в контексті оновлення філологічної освіти. Названі курси відображають особливості сучасного стану науки про мову, формують цілісне уявлення про мовну картину світу, доповнюють, поглиблюють і розширюють знання з лінгвістики, сприяють розвитку навичок самостійної науково-дослідницької діяльності. Щодо останнього, то студенти активно залучаються до наукових пошуків викладацьких колективів.

Серед лінгвістичних напрямів, які активно досліджуються в університетах Росії, слід відзначити такі: когнітивна і контрастивна лінгвістика (Воронезький ДУ), компаративістика і лінгвоекологія (Томський ДУ), функціональна стилістика (Пермський ДУ), психолінгвістика і комунікативна діалектологія (Саратовський ДУ), етнолінгвістика (Ростовський ДУ), лінгвофольклористика (Курський ДПУ), інформаційні технології у філологічній освіті (Самарський ДУ), лінгвокультурологічна концепція освіти (Башкирський ДУ) та ін. Участь у таких дослідженнях з допомогою викладача, власного осмислення дає можливість майбутньому вчителеві-словеснику в реальній педагогічній діяльності виховувати особистість, яка здатна відстоювати власну позицію й погляди з урахуванням національних і загальнолюдських цінностей.

Складовими літературознавчої підготовки майбутнього вчителя російської мови і літератури є курси теорії літератури, усної народної творчості, історії російської літератури, історії зарубіжної літератури, дитячої літератури. В університетах усе ширше впроваджуються інтегровані курси „Актуальні проблеми російської та зарубіжної літератури”, „Слов'янські літератури”, „Структура художнього образу”, „Порівняльне літературознавство”, „Принципи аналізу художнього тексту в сучасному зарубіжному літературознавстві”, „Зарубіжна література в контексті суміжних наук” та ін. Аналіз наукових публікацій, численних сайтів університетів засвідчує, що колективами викладачів філологічних факультетів активно розробляються проблеми фольклору і традиційної народної культури (Нижньогородський та Удмуртський ДУ), компаративістики і культурологічного аспекту літературознавчого аналізу (Петрозаводский ДУ), культурно-антропологічні дослідження (Саратовський ДУ), досліджується концептосфера художнього тексту (Калінінградський ДУ), літературна типологія та інтертекстуальність (Воронезький, Уральський ДУ), педагогічні технології вивчення художнього твору як тексту культури (Томський ДУ), діалогічна концепція курсу методики викладання літератури (Череповецький, Кемеровський, Російський ДУ), розгляд літератури як особливої естетичної, вербальної реальності (Московський державний обласний педагогічний інститут).

Інноваційний досвід використання комунікативної дидактики запропонований дослідником В. Тюпою при викладанні курсу теорії літератури на філологічному факультеті Російського ДПУ [15; 16]. Діалогічна ситуація на лекціях автора методики створюється шляхом проблемного викладу матеріалу, а також систематичним обміном між аудиторією та лектором питаннями проблемного характеру. Така форма, на наш погляд, спонукає студента до внутрішнього діалогу з викладачем, концентрує увагу на ключових моментах лекції, активізує процес засвоєння. Доречність поставлених запитань, наукова коректність їх формулювання, глибина проникнення у проблемне поле навчальної дисципліни дають можливість аналізувати ступінь засвоєння змісту лекційного курсу, коригувати наступний виклад навчального матеріалу. Ефективніше опанувати запропоновані ідеї допомагають завдання-проекти. Студенти самостійно, або за узгодженням з викладачем, з'ясовують дидактичний потенціал обраного літературного твору і проектують його методичні можливості в загальноосвітньому закладі. Такі проекти — методичні презентації — це перші кроки до педагогічної практики, під час якої поглиблюються теоретичні знання, виробляються професійні вміння й навички, розвиваються педагогічне мислення, комунікативна культура.

Останнім часом значно розширені вимоги до психолого-педагогічної підготовки студентів-філологів. Студенти вивчають вагомий цикл педагогічних дисциплін (вступ до педагогічної діяльності, загальні основи педагогіки, теорію навчання, теорію і методику виховання, історію педагогіки і освіти, соціальну педагогіку, корекційну педагогіку, педагогічні технології, керівництво освітніми системами). Навчальні предмети спрямовані на оволодіння основами педагогічної культури, різними технологіями спілкування, спрямовані на навчання самостійному конструюванню освітніх процесів на основі диференційованого, індивідуально-особистісного підходу до учня. Підготовка майбутніх учителів до педагогічної діяльності підсилюється курсами педагогічних технологій, зокрема „Літературний і мовленнєвий розвиток учнів”, „Школа — учень — комп'ютер”, методикою аудіовізуальних і комп'ютерних курсів. Серед циклу психологічних дисциплін увага акцентується на загальну, вікову, соціальну, педагогічну психологію.

Методичну підготовку поглиблюють і розширюють оригінальні спецкурси „Нові технології навчання літератури”, „Літературний музей і школа”, „Педагогічні ситуації в художній літературі”, „Експрес-методика навчання грамотності”, „Мікро-і макротехнологія навчання мови та літератури”, „Історія методики російської словесності”, „Стилістика і культура мови в школі”, „Риторика в школі”, „Етимологія й етимологічний аналіз у школі” та ін.

Серед інтегрованих курсів, що поглиблюють науково-дослідну підготовку студентів-філологів, відзначимо оригінальний міждисциплінарний спецкурс „Психологія і технологія наукової творчості студентів”, що читається в Самарському ДУ. Програма спецкурсу включає наступні напрями: психологію наукової творчості, теорію наукового пізнання, юридичні аспекти дослідницької діяльності (проблеми авторського права), філософію і методологію науки, етику наукового дослідження. Під час проведення занять використовуються активні методи, форми і засоби навчання, які дозволяють організовувати засвоєння теоретичного матеріалу через вирішення окремих завдань, моделювання реальної діяльності.

Інтернет-сайти російських університетів указують на дедалі активнішу участь студентів у діяльності науково-дослідних лабораторій, що вивчають проблеми народної культури (Магнітогорський ДУ, Новгородський ДУ), лінгвоекології, мовної культури, лінгво-краєзнавства (Красноярський ДУ, Забайкальський ДПУ ім. М.Г.Чернишевського), світового літературного процесу (Воронезький ДУ), проблеми мови і особистості (Волгоградський ДПУ), лінгвометодичної спадщини І. Срезнєвського (Рязанський ДПУ ім. С.Єсеніна), проводять фольклорно-археографічні, лексикографічні дослідження (Сиктивкарський ДУ, Нижньогородський ДУ), апробують нові технології навчання російської мови і літератури, в т.ч. інформаційні (Московський міський ПУ). Результатом участі студентів у наукових пошуках є набуття критичного, творчого мислення, умінь виконувати бібліографічне оформлення літературних джерел, проводити наукову дискусію, а також розвиток особистісно-психологічних особливостей, аналітико-синтетичних здібностей, упевненості у своїх можливостях.

Аналіз навчального плану підготовки вчителя російської мови і літератури підтверджує важливість навчальної (фольклорної, діалектологічної) і педагогічної практик. Нововведенням є музейна практика, її мета, згідно з Державним стандартом, — „поглибити і закріпити отримані теоретичні знання з історії літератури, культурології, вітчизняної історії і навчитися застосовувати ці знання у позакласній роботі з учнями, ознайомитися з експозицією і фондами літературних, художніх (краєзнавчих) музеїв міста, підготувати тематичну екскурсію” [4]. З урахуванням матеріалів такої практики (музейних колекцій) у вищих навчальних закладах розробляється навчально-методичний комплект до уроків.

У регіонах Росії накопичено цікавий досвід взаємодії університетів, коледжів, шкіл щодо педагогічної практики майбутніх учителів, що важливо використати в українських ВНЗ: посилюється взаємозв'язок курсів предметної і психолого-педагогічної підготовки (Камчатський ДПУ); характер спілкування на всіх рівнях практики здійснюється на діалогічних засадах: студент — учень, студент — учитель, студент — викладач, студент — керівник практики, студент-представник адміністрації школи; напередодні практики читається спецкурс, присвячений проблемам ергономіки, професійного іміджу вчителя (Московський ДПУ); створюються Інтернет-сайти педагогічної практики, на яких подаються нормативні документи, навчально-методичні матеріали, зразки конспектів уроків, програми педагогічної практики, орієнтовні теми наукових робіт, фоторепортажі зі шкіл, педагогічні Інтернет-ресурси (Карельський ДПУ, Череповецький ДУ).

Аналіз Інтернет-сторінок російських університетів засвідчує суттєві зміни у використанні нових педагогічних, у т.ч. інформаційних технологій, у професійній підготовці, які збагачують мовну, лінгвістичну, культурознавчу, інформаційну компетенції майбутнього вчителя-словесника:

— електронні підручники „Історія мовознавства” І. Сусова, „Сучасна російська мова” Н.Валгіної, „Історична граматика російської мови” (автори — П.Чернихтаін.), „Російська фонетика” (автори — Л.Бондарко та ін.) дозволяють студентам самостійно будувати свою освітню траєкторію [2; 3; 10; 17];

— сайти, присвячені російському фольклору і літературі в Санкт-Петербурзькому ДУ (http://folk.sutd.ru) та ін. ВНЗ, спрямовані на поглиблення наукових і просвітницьких завдань навчально-пізнавальної, науково-дослідної діяльності, вдосконалюють практичні вміння студентів;

— дистанційний семінар для вчителів „Уроки сочинительства”, електронний журнал „Філолог” (htpp://www.philolog.pspu.m) та ін. сприяють поглибленню методичної й дослідницької компетенцій студентів.

Водночас поряд з визнанням здобутків сучасної системи російської педагогічної освіти маємо констатувати, що російський учитель-словесник XXI століття працює у складних соціокультурних умовах духовного і морального злому: відбувається деформація норм і функцій російської літературної мови, відсутня державна турбота про культуру і екологію мовлення. Російський філолог В. Акаткін з болем характеризує цей час: „Все, що напрацьовано віками сподвижниками духу і совісті, летить під укіс, все одвічно народне, традиційне вихолощується, втрачає силу прикладу або заборони, в тому числі „велика і могутня „ російська мова. Вона втрачає живильний гумус, корені її повисають у виснажливому повітрі, а попередньо вона добре почувалася в оазисах російської витонченої словесності” [1]. Причинами такого стану слід вважати не лише соціально-політичні причини, а й певні прорахунки в методиці викладання: вивчення мови і літератури відбувається автономно, без належного врахування принципів наступності, міжпредметних зв'язків, психологовікових особливостей, виховних можливостей навчальних предметів, свідомого і бережливого ставлення до мови як національно-культурної цінності, послідовного і глибокого прилучення до вітчизняної культури, відкритості для сприйняття інших культур. Методи викладання не завжди орієнтовані на розвиток творчих здібностей школярів і студентів, їх самостійну діяльність, на співтворчість з учителем і викладачем.

Література

1. І. Акаткин В. М. Гуманитарное образование и литература // Вестник Воронежского ун-та. Гуманитарные науки. — 2000. — №1. — С. 153 — 170. — [Електронний ресурс]— Режим доступу: 12.06.2001: <http://www.main.vsu.ru/>.>. — Загол. з екрану. — Мова рос.

2. Бондарко Л., Скрелин П., Евдокимова В. Русская фонетика. Комплексный мультимедийный гипертекстовый учебник. Санкт-Петербургский ГУ. [Електронний ресурс]— Режим доступу: <http://www.yspu.yar.ru:8101
/vestnik/90/part2/fil-fak.htmX — Загол. з екрану.— Мова рос.

3. Валгина Н. Современный русский язык. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: <htpp://www.hi-edu.ru/x-books-free.X
— Загол. з екрану.— Мова рос.

4. Государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования. Специальность 032900. Русский язык и литература. Квалификация — учитель русского языка и литературы // Российское образование. Федеральный портал. — [Електронний ресурс]— Режим доступу: 11.11.2004: <htpp://www.edu.ru/>. — Загол. з екрану. — Мова рос.

5. Гура А.В. Филология в региональных университетах: потенциал МИОНов. Российский межрегиональный институт общественных наук. — [Електронний ресурс]— Режим доступу: 21.08.04 : <htpp://www.iriss.ru/>. — Загол. з екрану. — Мова рос.

6. Калужский государственный педагогический университет. Филологический факультет. — [Електронний ресурс]— Режим доступу: <Htpp//www.kspu.kaluga. ru/fakultet/filfak.shtml>. — Загол. з екрану. — Мова рос.

7. Концепция профильного обучения на старшей ступени общего образования, М., 2002. — [Електронний ресурс]—Режим доступу: <htpp:// www.profile-edu-ru/>. — Загол. з екрану. — Мова рос.

8. Корнилов Е., Маевский Н. Многоуровневая (многоступенчатая) система современного университетского образования (опыт факультета филологии и журналистики РГУ) // Образование, 2000. — №4 (34). — [Електронний ресурс]— Режим доступу: <htpp//www.relga.rsu.ru/>. — Загол. з екрану. — Мова рос.

9. Курский государственный педагогический университет. — [Електронний ресурс]— Режим доступу: <Htpp://www.kgpu.ru/>. — Загол. з екрану. — Мова рос.

10. Маевский Н. Современная система школьного и университетского филологического образования (тенденции и принципы формирования) //Образование.— 2000. — 7 марта (№5). [Електронний ресурс] — Режим — доступу: <htpp://www.relga.rsu.ru/n34/obraz34.htm>. — Загол. з екрану. — Мова рос.

11. Михайлов А. Компьютеризация в преподавании старославянского языка в школе и вузе // Славяне. Исход второго тысячелетия. Материалы Первых Праславянских чтений, 1998. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: 24.05.1998: <http://langrr.narod.ru/>. — Загол. з екрану. — Мова рос.

12. О построении и апробации моделей „портфолио” выпускников основной школы // Координационный центр. Профильное обучение. — [Електронний ресурс]-Режим доступу: 10.05.04: <htpp://profile-edu.ru/content.php>. — Загол. з екрану. — Мова рос.

13. Российский государственный педагогический университет. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: 16.08.2004: <htpp://78rus.com.ru>. — Загол. з екрану. — Мова рос.

14. Российское образование в XXI веке: новые рубежи (к концепции стратегии развития). — [Електронний ресурс] — Режим доступу: 15.04.03: <htpp://www.russ.ru>. — Загол. з екрану. — Мова рос.

15. Российское образование: состояние, проблемы, перспективы. Доклад Министра образования Российской Федерации В. М.Филиппова на Всероссийском совещании работников образования (Москва, 14 января 2000 г. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: 26.04.03: <htpp://www.russ.ru>. — Загол. з екрану. — Мова рос.

16. Тюпа В.И. Аналитика художественного: Введение в литературоведческий анализ. — М.: Лабиринт; РГГУ, 2001,— [Електронний ресурс] — Режим доступу: <htpp: //kaftip.new-mail. ru/WEDTOR.htm#top>.— Загол. з екрану. — Мова рос.

17. Тюпа В. И. Методика преподавания литературы: Программа курса для специальности 021700 — филология. — М.: Лабиринт; РГГУ, 2001. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: <htpp://kaftip.newmail.nVTIUPA.htm>.— Загол. з екрану. — Мова рос.

М.Черных П. Историческая грамматика русского языка. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: <htpp://theirdeolo-gy.narod.ru/>. — Загол. з екрану. — Мова рос.