„Планування літературної освіти школярів: технологічна концепція” - (Миколаїв, 2006) Відгук на практико-оріентовану монографію Василя Шуляра

Ю. Бондаренко,

докторант Національного педагогічного університету

ім. М. П. Драгоманова

Одним із важливих напрямків підготовки майбутніх учителів літератури є формування у них уміння вибудовувати системний проект літературної освіти школярів, який реалізується на макро- ( шкільний курс, навчальний рік, літературний розділ) та мікрорівнях (монографічна чи оглядова тема, урок). Цьому питанню і присвятив свою увагу доцент Миколаївського державного університету ім. В. О. Сухомлинського Василь Іванович Шуляр.

Його практико-орієнтована монографія відзначається стрункістю і послідовністю у розв'язанні означеної проблеми. Автор вважає: технологізація процесу викладання літератури — це той шлях, який веде до створення логічно вмотивованих і цілісних систем педагогічної діяльності. З таким твердженням треба погодитися. Воно є продуктивним для розвитку методики як наукової галузі і, головне, для фахової підготовки студентів-філологів.

Адже кожен майбутній учитель-словесник повинен здобути цілий ряд конкретних умінь, спрямованих на моделювання змісту літературної освіти та форм її здійснення. В. Шуляр намагається з'ясувати всі ключові моменти, необхідні для професійного становлення студентів філологічного факультету. Композиційна будова його монографії спрямована на поетапне розкриття як ключових понять, змісту, так і процесуального, алгоритмічного забезпечення технологічної моделі викладання предмета. Для цього вона ділиться на чотири основні частини.

Перша („Теоретичні основи конструкторсько-технологічної діяльності словесника”), де розгорнуті теоретичні розділи „Конструкторсько-технологічна компетентність учителя літератури та її сутність”, „Зміст і структура конструкторсько-технологічної компетентності вчителя-словесника”, „Підготовка майбутнього словесника до конструкторсько-технологічної діяльності”, насичена необхідною інформацією, яка розкриває теоретичну сутність означеної проблеми. Автор пропонує здійснити перехід від календарного до програмно-тематичного планування. Для цього в основу діяльності словесника треба покласти процес педагогічного цілеутворення, який стає опертям у проектуванні продуктивної діяльності на різних відрізках роботи, починаючи від окремого уроку і закінчуючи моделлю курсу літератури. У результаті кожен учитель має прогнозувати „траєкторію літературного розвитку учня-читача” і забезпечувати поступовий вихід школярів на вищі щаблі літературної освіти.

Друга та третя частини („Проектно-конструкторська технологія планування літературної освіти: від теорії до практики”, „Програмно-тематичний комплекс планування вивчення курсу”) присвячені практичним рекомендаціям щодо вирішення поставленого завдання. Представлені розділи — „Продукти (засоби) планування літературного матеріалу”, „Проектно-конструкторська модель курсу літератури”, „Проектно-конструкторська модель вивчення літературної теми”, „Проектно-конструкторська модель уроку літератури”, „Форма, вид та умови тематичної атестації” — охоплюють всі напрямки, які необхідно забезпечити словеснику з технологічної точки зору під час формування знань та вмінь школярів, і насичені конкретними пропозиціями, проілюстровані процесом роботи з різними навчальними матеріалами. Тут представлені як увесь програмно-тематичний комплекс планування вивчення курсу української літератури, так і окремі етапи проектно-конструкторської діяльності: підготовчий, проектування та конструювання, контролю і корекції, оцінювання кінцевих продуктів. Вони подані концептуально, у системно розробленому вигляді. В. Шуляр подає своєрідну схему-піраміду, якою унаочнює багаторівневість педагогічного цілеутворення. Кожен її щабель відображає необхідність встановлення чіткої мети, починаючи з конкретно-практичного рівня у вивченні навчального матеріалу і доходячи до більш абстрактного утворення, яким є ідеальний образ „інтелігентного читача” — кінцева мета-результат всієї роботи словесника.

У четвертій частині автор представляє „Короткий термінологічний словник-довідник”, який необхідний для глибшого розуміння сутності проблеми, а також для формування фахової компетентності вчителя-словесника. В. Шуляр розкриває зміст ключових понять, робить необхідні термінологічні пояснення.

У комплексі практико-орієнтована монографія „Планування літературної освіти школярів: технологічна концепція” справляє позитивне враження. Вона вміщує цілий ряд важливих моментів, від яких залежить професійна підготовка вчителя літератури, і може знайти, на наш погляд, широке використання в курсі методики викладання літератури у педагогічних навчальних закладах.