ЯК ЗАЦІКАВИТИ ДІТЕЙ ІСТОРІЄЮ? - Стаття з Української літератури - критика

ЯК ЗАЦІКАВИТИ ДІТЕЙ ІСТОРІЄЮ?

Біографії історичних постатей у сприйнятті сучасної дитини

Багато суспільних міфів побудовані на незнанні або вибіркових відомостях про постать, що закладається ще з дитинства. Частенько неуважні на уроках школярі слухають розповіді вчителя у режимі „в одне вухо влетіло, в інше вилетіло”. Як результат — ростуть людьми, думкою яких легко маніпулювати, закладаючи у свідомість хибні висновки про історію та культуру рідної держави. Скільки вже списів зламано навколо історичних постатей — таких, наприклад, як Степан Бандера чи Іван Мазепа! Та що вже говорити, — навіть класик української літератури, чиє ім’я безсумнівно входить до плеяди світових поетів, — Тарас Шевченко — є предметом спекулювання з боку нечистих на руку псевдокритиків.

А причина такого проста: якби пересічний українець знав більше про найвидатніші постаті своєї історії, таких спекуляцій було би значно менше.

Один із центральних українських телеканалів провів невеликий експеримент на вулицях Києва. Журналістка підходила до дітей віком 10-15 років і просила впізнати, хто зображений на купюрах різного номіналу. Показово, що у відповідях школярів була неабияка плутанина. На жаль, сучасні діти часто не знають, як виглядали навіть найвідоміші діячі нашої історії, — навіть ті, портрети яких прикрашають собою гривню.

Щоб подолати це тотальне невігластво у підростаючого покоління, потрібні неабиякі зусилля вчителів і батьків. Є один-єдиний спосіб примусити дітей щось дізнатись і запам’ятати — зацікавити їх. Говорити з дітьми потрібно їхньою мовою, при цьому вкладаючи необхідний зміст, тоді якість сприйняття буде значно вищою.

Саме за цим принципом видавництво „Зелений пес” побудувало свою нову серію за назвою „12 балів”. Це спроба подати біографії контраверсійних особистостей української історії та культури у формі, близькій дітям підліткового віку. Біографії завжди належали до найпопулярніших книг, і зараз стало користуються увагою дорослого читача. Але біографія, написана для читача-дитини, мусить оминути кілька підступних пасток. Найголовніша з них — занудство. Послідовний, ретельний виклад подій життя у хронологічному порядку потребує чималої концентрації уваги. Таку книжку школяр, найімовірніше, не зможе сприйняти належним чином. Щоб уникнути цього, у книгах серії „12 балів” автори дотримуються правила цікавої форми. Художні вставки, діалоги, простота подачі інформації, уривки, написані як статті енциклопедії, — все це сторінка за сторінкою підштовхує зацікавлення юного читача.

Загалом у серії на сьогодні вийшло п’ять книг: про Тараса Шевченка, Лесю Українку, княгиню Ольгу, Степана Бандеру, Івана Мазепу. Кожен сюжет побудований довкола сучасної дитини — ровесника потенційного читача. Оповідь про відому людину обрамлено художнім текстом, в якому описано ситуацію із сучасного життя. Волею обставин дитина зіштовхується з проблематикою відомої особистості й у колотнечі міфів пробує знайти опору для розуміння історичної постаті.

Діти здатні тонко відчувати фальш — тож дуже важливо, щоб видання про відомих діячів уникали як ура-патріотичних вихвалянь, так і бруду. У серії „12 балів” вдалося знайти правильно виважений тон оповіді. З одного боку, відчувається, що автори розповідають про своїх героїв із позитивним ставленням. З іншого боку, це відбувається максимально ненав’язливо. Конфлікти, що побутують у сприйнятті цих постатей в сучасному суспільстві, зіштовхуються між собою. І в цьому протиборстві міфів головна роль автора — дати факти, щоб юні читачі розібрались самотужки, збагнули логіку постатей. Степан Бандера — герой чи поплічник фашистів, Іван Мазепа — дипломат чи зрадник, Леся Українка — смертельно хвора чи войовнича, княгиня Ольга — мстива чи свята... Чому Тарас Шевченко став символом української нації? Такий підхід — це своєрідне щеплення від упередженості поглядів, яке так необхідне читачеві-підлітку. Кожна людина — складна комбінація добрих і поганих рис, правильних і хибних вчинків. Тож серія „12 балів” пробує передати головні віхи постаті, а вибір лишається за читачем.

При написанні книг автори спеціально уникали укладання списків літератури, чітко поданих цитат. Як пояснюють представники видавництва, при створенні серії спеціально користувались лише загальнодоступною інформацією, але викладали її у більш зрозумілому вигляді. Скажімо, книга про Степана Бандеру могла би вийти як збірник матеріалів, де є і спогади, і публікації про процес тих часів, і витяги зі справи — але все це малостравна як на дитяче сприйняття інформація. Отже, автор зосередився на передачі головних подій життя історичної постаті, пунктиром намічаючи джерела, на які покладався під час опрацювання даних. Втім, видання серії „12 балів” безперечно мають і практичний вжиток. Укласти цікавий реферат, підготуватися до відкритого уроку, написати твір — усе це книги серії допоможуть зробити на відмінно.

Детальніше про книги http://www.greenpes.com/index.php?page=arhiv_seriya&item=47