Скорочені твори - українська література
Похід Ігоря С вятославича на половців 1185 р. - скорочено
Всі публікації щодо:
Оригінальна світська література
(з Іпатіївського літопису)
« У той же час Святославич Ігор, онук Олегів, поїхав із Новгорода (Сіверського) місяця квітня у двадцять і третій день, у вівторок, узявши з собою брата Всеволода з Трубецька і Святослава Ольговича, синівця 1 свого, з Рильська, і Володимира, сина свого, із Путивля, і в Ярослава Всеволодовича випросив він підмогу - Ольстина Олексича, Прохорового внука, з ковуями 2 чернігівськими».
Ішли вони тихо, збираючи свою дружину. А коли дійшли до річки Дінця, побачив Ігор, що сонце в небі стоїть, як місяць. Сказали мужі Ігореві, що не добро віщує знамення. Та Ігор заспокоїв їх і перший почав переходити річку.
Біля річки Осколу він чекав свого брата Всеволода, який ішов іншою дорогою. Зустрівшись, рушили вони до річки Сальниці.
Наступного дня, у п'ятницю, зустріли вони полки половецькі. Виступили русичі шістьма полками, Ігорів був посередині. Бій був кривавий, та Ігорева дружина перемогла.
Наступного дня, в суботу, знову почали виступати полки половецькі. Були вони, як бори. Билися князі спочатку на конях, а потім пішки. І в цей час Ігоря поранили в ліву руку.
Зранку в суботу побігли руські полки, налякані силою половців. Ігор намагався їх зупинити, тому одійшов далеко від своїх людей. Однак не повернувся ніхто.
Всеволод показав себе хоробрим воїном.
Коли став Ігор наближатися до своїх полків, виїхали навперейми половці і полонили князя. Він же тільки молив Бога захистити його брата Всеволода.
«І так у день святої неділі навів на нас Господь гнів свій: замість радості навів на нас плач, і замість веселості - жаль на ріці Каялі...»
Майже все руське військо загинуло, врятувалося лише кілька воїнів. Половці взяли у полон чотирьох князів. Ігоря забрав Кончак, з дочкою якого ще раніше був заручений князів син.
Скориставшись беззахисністю кордонів, половці рушили на Русь.
В цей час Святослав збирав велике військо, тому їздив усіма руськими землями. Дізнавшись про невдалий похід Ігоря, він картав князів за їх нерозсудливість.
Руське військо виступило назустріч половцям, загинуло багато воїнів, до цього вороги встигли спалити деякі поселення.
Ігор жив у Кончака порівняно вільно, але його мучило почуття провини за нерозсудливий вчинок. Скоро дізналися тут про поразку половців.
Ігор надумав утікати. Йому зголосився допомагати хрещений половець Лавор. Коли половці напилися кумису, князь втік, біля Тору чекав його Лавор.
Князь йшов пішки одинадцять днів до Дінця, а потім рушив у Новгород. Всі зраділи поверненню князя.
Потім Ігор поїхав у Київ до Святослава Всеволодовича.
Коментар. В літописному оповіданні розповідається про похід князя Ігоря на половців, про який знаємо також зі «Слова о полку Ігоревім».
Літописець послідовно викладає події, тоді як у «Слові» автор керується художньою метою твору, тому в деяких моментах порушує послідовність подій.
Літописне оповідання про похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 р. подається в Іпатіївському і Лаврентіївському списках.
1 Синовець - небіж, син рідного брата або сестри.
2 Ковуї - кочівники, що були у війську чернігівського князя, наймані воїни.