Скорочені твори - українська література

Козацькі літописи - скорочено

Всі публікації щодо:
Давня українська література

Козацькі літописи об'єднані однією тематикою - зображення визвольної боротьби українського народу в XVII столітті. Особлива увага приділяється зображенню постаті Богдана Хмельницького та війни, яку він очолив.

Ця героїчна боротьба відображена в трьох козацьких літописах: Самовидця, Григорія Граб'янки та Самійла Величка.

Козацькими літописи названі тому, що розповідається в них про звитяжне козацьке військо і що авторами їх теж були козаки.

Літопис самовидця

Автор цього літопису невідомий. Названий він «Літописом Самовидця» тому, що писався, вірогідно, по гарячих слідах описаних у ньому подій (самовидець - спостерігач).

Після короткого вступу про події до 1648 р. докладно описано епоху 1648-1702 рр. Кінцева частина літопису - стислий огляд історії України за 1703-1784 рр.

Під роком 1663 описується «чорна рада» в Ніжині, на якій зійшлися два табори - Сомка й Брюховецького, і розповідається про жорстоку розправу останнього зі своїм суперником і його прихильниками. Є тут і згадка про полковника Шрама (герой «Чорної ради» Пантелеймона Куліша - історична особа).

У боротьбі між городовиками та Запорізьким військом симпатії автора знаходяться на боці городовиків.

Описуючи повстання українських козаків, автор не говорить про економічні причини війни, бачить у повстанні Хмельницького тільки низку жорстокостей черні проти своїх державців.

Саму війну він сприймає як кару за гріхи.

Історія русів

«Історія Русів» стоїть окремо в низці інших літописів того часу. Цей твір мав велике значення для формування самосвідомості в середовищі української інтелігенції, тому що мав волелюбний дух.

Ідейний центр твору - промова гетьмана Павла Полуботка, звернена до лютого ката України Петра І, у якій він заявляє, що народ не скориться, навіть якщо його закувати в кайдани.

Літопис обіймає історію України до скасування гетьманства, докладніше, до 1789 р.

Слов'ян автор «Історії Русів» виводив від їх родоначальника Славена, назву Русі - від русявого волосся. Він розповідає історію про поширення слов'ян.

Автор зазначає виразно, що під русами він розуміє українців, земля яких - незалежний край, тому вони повинні жити вільним життям, не підпадаючи ні під чию владу.

Дуже яскраво підкреслені військові заслуги України перед Польщею. Поляки ж, на думку автора, завжди поводили себе зрадливо у дотриманні угод.

Козаки змальовуються не тільки як хоробрі воїни, але і як люди гуманні, великодушні християни. Вони свято виконують свій обов'язок перед батьківщиною.

Центральна постать літопису - Богдан Хмельницький, людина хоробра й мудра.

У змалюванні подій після Хмельниччині автор неодноразово підкреслює, що Україна з'єдналася з Росією добровільно, як з народом-одновірцем, однак в цій унії втратив український народ остаточно свою волю.

Змальовуються також образи гетьманів Мазепи, Полуботка.

Коментар. Козацькі літописи, розповідаючи про події визвольної війни українського народу 1648-1654 рр., подають дещо відмінні точки зору на ці події, а також змальовують подальшу долю України. Але в усіх літописах звучить непереможний патріотизм українця, людини з почуттям власної гідності.