Скорочені твори - українська література
Іржавець - скорочено
Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас
Наробили колись шведи
Великої слави,
Утікали з Мазепою
В Бендери з Полтави,
А за ними й Гордієнко...
Нарадила мати,
Як пшениченьку пожати,
Полтаву достати.
Ой пожали б, якби були
Одностайне стали
Та з фастовським полковником
Гетьмана єднали.
Не стриміли б списи в стрісі.
У Петра у свата.
Не втікали б із Хортиці
Славні небожата,
Не спитав би їх прилуцький
Полковник поганий...
Не плакала б Матер Божа
В Криму за Украйну.
Як мандрували день і ніч,
Як покидали запорожці
Великий Луг і матір Січ,
Взяли з собою Матер Божу,
А більш нічого не взяли,
І в Крим до хана понесли
На нове горе-Запорожжя.
Татарин «опановує» запорожцями, не дозволяючи будувати церкву. Образ козаки мусять поставити в наметі.
Гине Україна, але за які провини?
Розказали кобзарі нам
Про войни і чвари,
Про тяжкеє лихоліття...
Про лютії кари,
Що ляхи нам завдавали, -
Про все розказали.
Що ж діялось по Шведчині!
То й вони злякались!
Оніміли з переляку,
Сліпі небораки.
Отакії воєводи,
Петрові собаки,
Рвали, гризли... І здалека
Запорожці чули,
Як дзвонили у Глухові,
З гармати ревнули.
Як погнали на болото
Город будувати.
Як плакала за дітками
Старенькая мати.
Як діточки на Орелі
Лінію копали
І як у тій Фінляндії
В снігу пропадали.
Чули, чули запорожці
З далекого Криму,
Що конає Гетьманщина,
Неповинно гине.
Плаче Божа Мати, бачачи такі страждання своїх дітей, а Бог зглянувся на її сльози та знищив Петра. І знову святий образ поставлений був у храмі.
1 Іржавець - село на Чернігівщині.