Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014

«Задивляюсь у твої зіниці...»
Василь Симоненко (1935-1963)
Новітня українська література (ХХ-ХХІ століття)

Всі публікації щодо:
Симоненко Василь

Ця поезія В. Симоненка - вияв найвищої синівської любові до України, яку поет ніжно називає гордою і вродливою матір’ю, ненею, своєю молитвою і розпукою. Бути з Україною наодинці - найпалкіше його бажання, щоб ніхто - ні друзі, ні вороги - не заважали задивлятись у її голубі і тривожні зіниці. І, як син, Симоненко для неї мислить і творить, вважаючи своїм обов’язком захищати Україну-матір від тих чортів, що «ходить їх до біса на землі». Навіть у геополітичному значенні для поета немає країни, що своєю величчю дорівнює рідній землі (для цього автор використовує синекдоху):

Хай мовчать Америки й Росії,

Коли я з тобою говорю.

Найвища міра синівської любові виражена у готовності до самопожертви:

Я проллюся крапелькою крові

На твоє священне знамено.

Поезія написана у формі звернення до України, з використанням уособлення, метафор, риторичних фігур.

Віршовий розмір - хорей. Римування перехресне.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.