Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014
«Всякому місту - звичай і права»
Григорій Сковорода (1722-1794)
Давня українська література (XI-XVIII століття)
Всі публікації щодо:
Сковорода Григорій
«Всякому місту - звичай і права» («Пісня № 10») - зразок духовної лірики, філософсько-сатирична поезія, яка випливає із біблійного «зерна» (уміщене перед твором як епіграф): «Блажен чоловік, що в премудрості помре і що в розумі своїм повчається святині».
Кожна строфа вірша складається з шести рядків. У чотирьох перших Сковорода відтворює певні риси, явища дійсності, а в двох наступних, що звучать як рефрен, протиставляє їм свої роздуми. У трьох строфах рефрен виконує роль інтриги: «Я ж у полоні нав’язливих дум, // Лише одне непокоїть мій ум» («А мні одна только в світі дума, // А мні одно только не йдет с ума»). У передостанній строфі повідомлено, яка ж думка непокоїть ліричного героя: «Як з ясним розумом вмерти мені» («Как бы умерти мні не без ума»). Отже, ліричний герой, як і автор, турбується, щоб не зійти з обраного шляху, не спокуситися матеріальними вигодами буття, а залишитися вірним високим морально-духовним принципам.
У трьох строфах (2-4) автор подає картини людської суєтності, «універсальний образ часу» (Володимир Погребенник). Сковорода побачив і викрив галерею людських пристрастей-пороків. Так, Петро панські «для чинів тре кутки», а Федір-купець «обдурити прудкий»; дехто постійно ганяється за прибутком («Той безперервно стягає поля»). До галереї «марнотної метушні» (Василь Пахаренко) потрапив і юрист, котрий ладить «на смак свій права»; і схоластична система освіти, яка виснажувала школярів («З диспуту учню тріщить голова») та ін.
Остання, п'ята строфа, виконує роль узагальнення. Ліричний герой свідомий, що смерть всевладна: «смерть - як коса замашна, Навіть царя не обійде вона» («Смерте страшна, замашная косо! // Ты не щадиш и царських волосов»). Проте ця всевладність смерті не страшна людині, у якої «совість як чистий кришталь» («совість как чистый хрусталь...»).
Вірш поєднав силабічні та силаботонічні ритмічні особливості. Кожний рядок має однакову кількість складів з іншими, римування паралельне. Можна сказати, що це силабічний 10-складник з цезурою після шостого складу. Проте більша упорядкованість наголосів у середині рядків та суворо витримана чоловіча рима наближають його до чотиристопного дактилю, що є одним з розмірів силаботонічної системи, яка в той час уже складалася в українській поезії. Наявна тут і характерна для народного віршування неточна рима: косо - волосов.
Пісня-вірш «Всякому місту - звичай і права» була популярною в народі; її співали повсюдно в Україні; згодом народні співці, лірники та кобзарі, внесли у сковородинівський текст певні зміни, тому він мав кілька варіантів. Один із варіантів Іван Котляревський запропонував у п’єсі «Наталка Полтавка».
