Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Українська література 100 тем

ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.

59. ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. «КАЙДАШЕВА СІМ’Я»

Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище — Левицький, 25 листопада 1838 р. — 15 квітня 1918 р.) — прозаїк, поет, драматург, етнограф-фольклорист, лінгвіст, літературнийкритик.

Творчий доробок:

• проза: повісті «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Дві Московки», романи «Хмари», «Князь Єремія Вишневецький» та інші прозові жанри;

• драматургія: комедія «На кожум’яках», історичні драми «Маруся Богуславка», «В диму та в полум’ї»;

• етнографія і фольклористика: «Світогляд українського народу від давнини до сучасності», «Українські гумористи й штукарі»;

• лінгвістика: «Сучасна часописна мова в Україні» (1907), «Граматика української мови» в 2-х ч. (1914);

• статті: «Сьогочасне літературне спрямування».

Риси творчості І. Нечуя-Левицького:

• вдале поєднання реалістичності і конкретності образів; увага до портретних та поведінкових деталей;

• увага до побутових і робочих моментів;

• соціальна, географічна, етнографічна конкретність;

• тяжіння мови до яскравих епітетів, образності, емоційності:

• тонкий гумор (у антиклерикальних творах): «Афонський пройдисвіт»;

• сатира і гумор у творах не ображають, а дають надію;

• поетизація кращих сторін народного життя;

• пластичні і рельєфні образи;

• змалювання образів і природи мовою живопису: письменник — майстер передавати світлотіні; створив рухливий і багатобарвний пейзаж;

• пейзажі, майстерно вмонтовані у полотно тексту, є продовженням думок і мрій персонажів.

! Заслуга І. Нечуя-Левицького — створення соціально-побутової повісті й роману, типові характери яких змальовані повно, за традиціями гоголівської реалістичної школи.

• «Кайдашева сім’я» (1879) — реалістична соціально-побутова повість, один з найкращих гумористично-сатиричних творів.

Соціальний конфлікт — основний: постійні сварки та короткочасні примирення на фоні відстоювання «прав» на власність. Конфлікт поколінь посилює соціальні негаразди у сім’ї.

Сюжет нескладний: створення дорослими синами родин і загострення конфліктів на побутовому ґрунті.

Композиція:

• зав’язка (конфлікт батька і синів, одруження Карпа); розвиток дії (виклад подій життя родини);

• кульмінація (може вважатися сутичка Мотрі з Кайдашихою, в якій остання втратила око);

• розв’язка твору (примирення двох сімей після того, як всохла груша).

Образи повісті:

• Омелько: працьовитий селянин, набожний, пияк, викликає глибоке співчуття;

• Маруся: образ Кайдашихи — поєднання позитивного і негативного; спілкування з панами лише зіпсувало її;

• Карпо: соціальний тип дрібного власника;

• Лаврін: втілення рис українського національного характеру;

• невістки: втілення рис пристосовництва.

! Сатира і гумор у повісті служать засобом викриття більших чи дрібніших вад у людському житті.