Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Нечуй-Левицький Іван
Українська література 100 тем
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. КАЙДАШЕВА СІМ’Я - ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.
√ Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище — Левицький, 25 листопада 1838 р. — 15 квітня 1918 р.) — прозаїк, поет, драматург, етнограф-фольклорист, лінгвіст, літературнийкритик.
√ Творчий доробок:
• проза: повісті „Микола Джеря”, „Кайдашева сім’я”, „Дві Московки”, романи „Хмари”, „Князь Єремія Вишневецький” та інші прозові жанри;
• драматургія: комедія „На кожум’яках”, історичні драми „Маруся Богуславка”, „В диму та в полум’ї”;
• етнографія і фольклористика: „Світогляд українського народу від давнини до сучасності”, „Українські гумористи й штукарі”;
• лінгвістика: „Сучасна часописна мова в Україні” (1907), „Граматика української мови” в 2-х ч. (1914);
• статті: „Сьогочасне літературне спрямування”.
√ Риси творчості І. Нечуя-Левицького:
• вдале поєднання реалістичності і конкретності образів; увага до портретних та поведінкових деталей;
• увага до побутових і робочих моментів;
• соціальна, географічна, етнографічна конкретність;
• тяжіння мови до яскравих епітетів, образності, емоційності:
• тонкий гумор (у антиклерикальних творах): „Афонський пройдисвіт”;
• сатира і гумор у творах не ображають, а дають надію;
• поетизація кращих сторін народного життя;
• пластичні і рельєфні образи;
• змалювання образів і природи мовою живопису: письменник — майстер передавати світлотіні; створив рухливий і багатобарвний пейзаж;
• пейзажі, майстерно вмонтовані у полотно тексту, є продовженням думок і мрій персонажів.
! Заслуга І. Нечуя-Левицького — створення соціально-побутової повісті й роману, типові характери яких змальовані повно, за традиціями гоголівської реалістичної школи.
• „Кайдашева сім’я” (1879) — реалістична соціально-побутова повість, один з найкращих гумористично-сатиричних творів.
√ Соціальний конфлікт — основний: постійні сварки та короткочасні примирення на фоні відстоювання „прав” на власність. Конфлікт поколінь посилює соціальні негаразди у сім’ї.
√ Сюжет нескладний: створення дорослими синами родин і загострення конфліктів на побутовому ґрунті.
√ Композиція:
• зав’язка (конфлікт батька і синів, одруження Карпа); розвиток дії (виклад подій життя родини);
• кульмінація (може вважатися сутичка Мотрі з Кайдашихою, в якій остання втратила око);
• розв’язка твору (примирення двох сімей після того, як всохла груша).
√ Образи повісті:
• Омелько: працьовитий селянин, набожний, пияк, викликає глибоке співчуття;
• Маруся: образ Кайдашихи — поєднання позитивного і негативного; спілкування з панами лише зіпсувало її;
• Карпо: соціальний тип дрібного власника;
• Лаврін: втілення рис українського національного характеру;
• невістки: втілення рис пристосовництва.
! Сатира і гумор у повісті служать засобом викриття більших чи дрібніших вад у людському житті.