Який літературний напрям виник як заперечення класицизму?

Українська література запитання і відповіді

Який літературний напрям виник як заперечення класицизму?

З другої половини XVIII ст. в європейських літературах почав формуватися новий напрям — сентименталізм. Назва його узята з твору англійського письменника Л. Стерна „Сентиментальна подорож”.

Художня система сентименталізму виросла з переконання, що можна подолати негаразди у людських і навіть соціальних стосунках, звернувшись до почуттів людини, до її здатності насолоджуватися власними емоціями.

Відповідно вартісним вважався той художній твір, який міг зворушити людське серце й душу. Цим сентименталізм передусім відрізняється від класицизму. Адже письменник - класицист був раціоналістом, спирався на закони розуму. Він змальовував людину і її почуття взагалі, а не як індивідуальні, неповторні. Прототипами класицистичних героїв були представники вищих кіл суспільства — можновладці, особи, наближені до царського двору, аристократи або історичні особи. Письменники-сентименталісти прагнули наблизитися до сучасного їм життя, змалювати образи інтелігенції, селянства у їхніх щоденних турботах, мріях, сподіваннях. Вони вбачали своє завдання в тому, щоб показати очевидний факт — не лише аристократи, а й прості, звичайні люди вміють глибоко кохати, страждати, сподіватися. Класичними зразками сентиментальних творів є романи С Річардсона („Памела”), Ж.-Ж. Руссо („Юлія, або Нова Елоїза”), Й. В. Гете („Страждання молодого Вертера”). їх герої — надзвичайно чутливі люди, нерідко це призводить їх до фатального кінця, як, наприклад, героя й В. Гете Вертера. Через нездоланне почуття до заміжньої жінки він покінчив життя самогубством. Зображуючи людські почуття, письменники-сентименталісти поетизують красу природи, бо її велич і вічність підкреслюють чутливість героїв, радощі сімейного життя, які нерідко протиставляються державним інтересам персонажів письменників-класицистів. Свій задум письменники-сентименталісти найчастіше втілювали у такій художній формі, як щоденникові записи, листи. Ці псевдодокументи створювали атмосферу безпосередності, щирості. Адже і в листах, і особливо в щоденниках людина ділиться своїми сокровенними думками й почуттями. Глибшому розкриттю цих почуттів сприяє й розповідь від першої особи, яка є або учасником, або свідком зображуваних подій.

Згасання сентименталізму як літературного напряму тісно пов'язане з втратою віри в те, що етичні цінності — співчуття до ближнього, намагання полегшити його страждання — можуть змінити світ. Криза сентименталізму приводить до того, що в літературі з'являються нові — романтичні — тенденції.

В українській літературі риси сентименталізму найбільш притаманні повістями Г. Квітки-Основ'яненка „Маруся”, „Сердешна Оксана”, „Козир-дівка”, „Щира любов”, а також певною мірою п'єсі „Наталка Полтавка” І. Котляревського і творам Є. Гребінки. Проте, як слушно зауважив Д. Чижевський, „в історії української літератури немає потреби утворювати з кількох творів Квітки та одного твору Котляревського окремого літературного напряму”.

З другої половини XVIII ст. в європейських літературах почав формуватися новий напрям — сентименталізм. Назва його узята з твору англійського письменника Л. Стерна „Сентиментальна подорож”.

Художня система сентименталізму виросла з переконання, що можна подолати негаразди у людських і навіть соціальних стосунках, звернувшись до почуттів людини, до її здатності насолоджуватися власними емоціями.

Відповідно вартісним вважався той художній твір, який міг зворушити людське серце й душу. Цим сентименталізм передусім відрізняється від класицизму. Адже письменник - класицист був раціоналістом, спирався на закони розуму. Він змальовував людину і її почуття взагалі, а не як індивідуальні, неповторні. Прототипами класицистичних героїв були представники вищих кіл суспільства — можновладці, особи, наближені до царського двору, аристократи або історичні особи. Письменники-сентименталісти прагнули наблизитися до сучасного їм життя, змалювати образи інтелігенції, селянства у їхніх щоденних турботах, мріях, сподіваннях. Вони вбачали своє завдання в тому, щоб показати очевидний факт — не лише аристократи, а й прості, звичайні люди вміють глибоко кохати, страждати, сподіватися. Класичними зразками сентиментальних творів є романи С Річардсона („Памела”), Ж.-Ж. Руссо („Юлія, або Нова Елоїза”), Й. В. Гете („Страждання молодого Вертера”). їх герої — надзвичайно чутливі люди, нерідко це призводить їх до фатального кінця, як, наприклад, героя й В. Гете Вертера. Через нездоланне почуття до заміжньої жінки він покінчив життя самогубством. Зображуючи людські почуття, письменники-сентименталісти поетизують красу природи, бо її велич і вічність підкреслюють чутливість героїв, радощі сімейного життя, які нерідко протиставляються державним інтересам персонажів письменників-класицистів. Свій задум письменники-сентименталісти найчастіше втілювали у такій художній формі, як щоденникові записи, листи. Ці псевдодокументи створювали атмосферу безпосередності, щирості. Адже і в листах, і особливо в щоденниках людина ділиться своїми сокровенними думками й почуттями. Глибшому розкриттю цих почуттів сприяє й розповідь від першої особи, яка є або учасником, або свідком зображуваних подій.

Згасання сентименталізму як літературного напряму тісно пов'язане з втратою віри в те, що етичні цінності — співчуття до ближнього, намагання полегшити його страждання — можуть змінити світ. Криза сентименталізму приводить до того, що в літературі з'являються нові — романтичні — тенденції.

В українській літературі риси сентименталізму найбільш притаманні повістями Г. Квітки-Основ'яненка „Маруся”, „Сердешна Оксана”, „Козир-дівка”, „Щира любов”, а також певною мірою п'єсі „Наталка Полтавка” І. Котляревського і творам Є. Гребінки. Проте, як слушно зауважив Д. Чижевський, „в історії української літератури немає потреби утворювати з кількох творів Квітки та одного твору Котляревського окремого літературного напряму”.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.