Як розвивався український романтизм?

Українська література запитання і відповіді

Як розвивався український романтизм?

Національно-визвольна ідея зумовила патріотичну тематику українських романтиків, а їх естетичною програмою стала боротьба за розвиток національної мови та літератури. Цими рисами позначена творчість П. Гулака-Артемовського, А. Метлинського, Л. Боровиковського, М. Костомарова, М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича та інших.

Як і західноєвропейські, українські романтики виявляють посилений інтерес до минулого, народної творчості. З'являються спогади про славу предків, козацькі подвиги в ім'я Вітчизни. Тлом романтичної дії стають степи, збурене море, таємничі руїни.

Вершиною розвитку романтизму в українській літературі с творчість Т. Шевченка. Він творить романтичний образ співця, який намагається збагнути таємниці світу й людської душі, це поет-пророк, який утверджує свободу людської особистості від соціальних пут. Романтична традиція виявилась і у зверненні Кобзаря до героїчного минулого рідного народу. Борці за народне щастя змальовані не лише як виразники сподівань і мрій широких верств української людності, а й у тісному зв'язку з нею. Т. Шевченко опоетизовує їх відвагу, мужність, патріотизм.

Т. Шевченко оновлює жанр балади („Причинна”, „Утоплена”, „Тополя”, „Лілея”), вносячи у нього сильний фантастичний елемент, заснований на народних легендах і повір'ях, традиційне для романтизму намагання пізнати таємниче, незвідане, його твори позначені сим. ним ліричним струменем, який виявляється у ліричних монологах, авторських відступах, розкутості форми, в ліричних пейзажах.

В українській літературі романтизм допоміг здолати бурлескну традицію, розширити тематику, збагатити жанрову систему вітчизняного письменства такими формами, як балада, ліро-епічна поема, думка, елегія, романс, поглибити народність і самобутність творів.

За визначенням Д, Чижевського, романтична українська література проходить певні етапи розвитку. Ії зародження припадає на межу 20-х—30-х років, коли у Харкові плідно працюють М. Костомаров, М. Метлинський, Л. Боровиковський. Наприкінці 30-х років у Галичині романтизм був представлений „руською трійцею” — М. Шашкевичем, Я. Головацьким, І. Вагилевичем. У 40-х роках Кирило-Мефодіївське братство в Києві стає осередком романтичного руху (Т. Шевченко, П. Куліш). Останнім сплеском його вчений вважає час виходу в Петербурзі журналу „Основа” (1861 —1862 рр.). Проте і в наступні десятиліття з-під пера українських письменників, поряд з реалістичними, виходили й романтичні твори, зокрема „Кармелюк” М. Старицького, „Захар Беркут” І. Франка, „Тіні забутих предків” М. Коцюбинського. В романтичному напрямі розвивалася творчість відомих письменників XX ст.— М. Хвильового, Ю. Яновського, Олеся Гончара.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.