Довідник з української літератури

АНИСІЯ ПАРФЕНІВНА С

АНИСІЯ ПАРФЕНІВНА С. — поетеса.

Її ім'я збереглося в кількох варіантах вірша „Із болестію серца вопію до Бога“ через акровірш. Перший варіант надрукував В. Гнатюк, тут читається частина акровірша: „Інокиня Анисія“, в другому варіанті, надрукованому М. Возняком, читається: „Парфюновна С.“, у третьому, надрукованому В. Перетцом, — „Інокиня Анисія Павфуновпа“. Жила, ймовірно, на зламі XVII—XVIII чи у XVIII ст., була черницею. Її вірш неправильно силабічний, на поширену тему барокової поезії про смерть і спокутування гріхів по смерті, писаний від чоловічого „я“, є унікальним зразком так званої „вченої поезії“, створеної жінкою. Анисія Парфенівна, як і Анна Любовичівна, — єдині документально зафіксовані імена поетес українського бароко.

Літ.: Гнатюк В. Угроруський співаник Ів. Грядилевича // ЗНТШ. 1909. Т. 88; Возняк М. Матеріали до історії української пісні і вірші: У 3 т. Л., 1925. Т. 3; Перетц В. Исследования и материалм по истории украинской литературы XVI —X VIII вв. М.; Л., 1962; Шевчук В. Загадкові пісні з рукопису І. Грядилевича // Дорога в тисячу років. К., 1990.

В. Шевчук