Довідник з української літератури

НАЛИВАЙКО ДЕМ'ЯН

НАЛИВАЙКО ДЕМ'ЯН (р. нар. невід. — 1627, Острог) — поет, перекладач, один із визначних діячів Острозького культурно-освітнього центру.

Брат відомого козацького ватажка Северина Наливайка. За свідченням деяких джерел, змалечку жив у містечку Гусятині в Західній Україні. Батько був ремісником-кушнірем, якого вбито за конфлікти з католицьким духовенством. Від нього юнак успадкував і любов до рідної землі, і ненависть до польсько-шляхетських поневолювачів. Д. Наливайко навчався в Острозькій школі, до Острога переїхала і його родина після смерті батька. За деякими документами, був священиком Миколаївської церкви в Острозі, співробітничав з українським друкарем І. Федоровим, брав участі, у діяльності Острозької академії. Активний противник унії, брав участь у діяльності Брестського антикатолицького Собору 1596 р. Водночас активно співробітничав з Острозькою та Дерманською друкарнями, перекладав і редагував багато видань.

На думку Я. Ісаєвича, Д. Наливайко написав „Лямент дому Острозьких” (1604), який є цікавою пам'яткою раннього українського літературного бароко. Особливий інтерес становить книга „Ліки на опалий умисел людський” (1607), де вміщено чимало оригінальних поезій Д. Наливайка. Його творчість була новим словом у процесі розвитку тогочасної української книжної поезії. Значний інтерес у дослідників викликають філософські вірші поета. Автор розробляв мотиви швидкоплинності людського існування, високо підносив особисту гідність людини. Традиції Д. Наливайка були продовжені іншими тогочасними українськими поетами.

Літ.: Українська поезія XVII століття (перша половина): Антологія. К., 1988; Мицько І. 3. Острозька слов'яно-греко-латинська академія (1576 — 1636). К., 1990; Філософія Відродження на Україні. К., 1990; Возняк М. С. Історія української літератури: У 2 кн. Л., 1992. Кн. 1.

О. Хоменко