Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - статті та реферати
Новаторство В.Винниченка у художньому вирішенні теми села («Біля машини», «Голод», «Солдатики!», «На пристані»)
Всі публікації щодо:
Винниченко Володимир
Відкинувши етнографічно-селянську манеру письма, Винниченко сміливо впровадив нові мистецькі засоби, дав соціально-розманітний типаж із своїм поглядом на нього і новим трактуванням сільської теми, зокрема, процесу пролетаризації села.
В оповіданнях «Біля машини», «На пристані» , «Голота», «Хто ворог?», «Раб краси» та ін. Відображено не тільки бідне селянство і пролетаріат, куркульство і поміщики, а й революційну інтелігенцію, що веде пропаганду серед селян і ремісників. Одна із провідних тем цих оповідань — доля сільських пролетарів-заробітчан. Заробітчани у Винниченка блукають великими просторами України, скривджені долею, безнадійно нещасливі, принижені і , здається, безповоротно пропащі, доведені до відчаю, нікому не потрібні. Промислова паща втягла в себе одного за одним, з жадністю дракона пожирала, нівечила душі, калічила фізично, Перегризала горло і не відпускала.
Смирні, добрі, байдужі до навколишнього світу, сповнені єдиним бажанням — поїсти. Обпечені сонцем, обідрані до голизни, замордовані нескінченними степовими дорогами, вони, здається, втратили людську подобу. Ніхто з них і в гадці не має про хоч якусь мізерну непокору, протест, бунт, - бур’ян край шляху, припалий дорожним порохом, непридатний навіть для корму худобі.
Письменник знайшов точне, з глибоким підтекстом порівняння(«як бур’ян на шляху») для х-ки заробітчан, більшої частини українського суспільства, відкиненої на узбіччя життя цим же суспільством, придатних тепер уже виключно для контрасту, для вирізнення ваги і розкоші меншості. Весь арсенал художніх засобів «працює» на розкриття найболючишої проблеми початку 20 ст. — масового зубожіння робочого люду, його духовного збідніння.
Поглиблена увага до психології негативного персонажа поєдналися з прагненням Винниченка уникнути плакатності, чорно-білої конфронтації. Винниченків «антигерой» , що перебуває на негативному полюсі художнього конфлікту — це не ідеологічний класовий ворог, а , переважно, тип соціально-психологічний, висвітлюваний у його непривабливій моральній сутності. Ниці вчинки здійснює кожен герой Винниченка, життєві принципи якого розминаються з мораллю. Ґудзик («біля машини») одружується з дочкою монопольщика з меркантильних інтересів, бо батько дає за неї великі «викупні». Він не виплачує часто робітникам платню, позичаючи їм за великі процентиними ж зароблені гроші. А панич Янек перейнятий одним клопотом — затягти до себе в спальню все нових і нових дівчат-наймичок. Живий товар йому постачає Гудзик.
В оповіданні «голод» відтворена страшна картина насильства офіцера над голодними селянами, насильства, що викликало солодке захоплення «пані з мрійними очима»
В оповіданні «Солдатики!» змодельовано одну з типових подій, пов'язаних з придушенням селянських заворушень. Цей «малюнок із селянських розрухів» є надзвичайно талановитою, глибоко психологічною замальовкою тих складних процесів, що відбулися р українському селі на початку XX ст. «Обкрадають нас... Грабують... А ми робимо, мовчимо... той має право на землю, хто робить на ній!» Зійшлися і стали навпроти селянський натовп і солдатська шеренга. Письменник до краю загострює конфлікт, зображуючи нову політичну силу, то вийшла на терени історії. — українське селянство, яке заявило про себе в особі Явтуха.
Село набувало нового, небаченого раніше досвіду. Хоча Явтух загинув, стрілянини не було. У цьому глибинний історичний оптимізм оповідання. Явтух мертвий, офіцер убитий, але «солдатики» не стріляли. Якесь грандіозне зрушення, невидиме й нечутне, відбулося в житті, в душах цих «солдатиків», і воно таке, це зрушення, за своїми якостями, що вселяє почуття надії.
«Біля машини», «Контрасти», «Голота», «На пристані», «Раб краси», «Хто ворог?», «Голод», «Салдатики», «Кузь та Грицунь», «Босяк», «Терень» Всі ці твори майже повністю позбавлені народницького підходу і забарвлення; без ідеалізації, художньо показані в боротьбі батраки, селяни і їх вороги. Автор гаряче, майже публіцистично виявляє своє ставлення до цієї боротьби, наповнюючи оповідання революційністю, художньо втілюючи класову солідарність. Саме оформлення цих творів («мала форма» — стисло, коротко, популярно) розраховане на масове споживання, на революційну функціональність.
