Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - статті та реферати
Філософія конкордизму та теорія «чесності з собою» як складові ідейно-композиційної структури роману
Всі публікації щодо:
Винниченко Володимир
Винниченко ідею «внутрішньої гармонії» або «чесності з собою» у філософську систему «конкордизму». «Чесність з собою» - це відмова від ілюзій, сміливість не підкорюватися інстинктивному бажанню людської психіки безболісно пристосуватися до світу, повного конфліктів, суперечностей, нечесності. І, відповідно, це явище неприродне. «Чесність з собою» - це максималізм, що вимагає постійного самоаналізу, який може привести до саморозчарування. «Чесність з собою» приносить відчуття чистоти і відносної впевненості, усвідомлення переваги розуму над інстинктами. Чесність з іншими - це складніше і простіше водночас. Бути чесним - це свобода, це означає - не боятися вийти за межі своєї маски (порядності, дисциплінованості, популярності тощо). Винниченко виводить власне поняття щастя, відповідальності, сенсу життя.
Правила конкордизму:
1) тісний контакт з природою;
2) вегетаріанство;
3) гармонія усіх моральних сфер;
4)слово не розходиться з ділом;
5) чесність з собою;
6) послідовність в усьому;
7) боротьба з дискордизмом;
8) жити з власної праці;
9) кохайся з ким завгодно але родину створюй тільки з тим, кого найбільше хочеш бачити батьком/матір’ю своїх дітей;
10) не пануй і не підлягай пануванню;
11) будь в гармонії з собою і протистій натовпу (відділяй «я» від «ми»)
«Чесність з собою» Винниченка є, власне, однією з основоположних ідей екзистенціалізму: бути чесним, за Сартром, означає бути свободним, чинити свій вибір вільно, у повній відповідності до внутрішньої сутності індивіда. Проблема свободи, зокрема, свободи жінки, стала головним чинником, на якому базувалася Винниченкова концепція цілісної людини.
Показовим є роман «Поклади золота». Шукаючи порятунку в ілюзорному еміграційному світі, герої роману неодмінно стають гравцями в небезпечній грі з міфологічними химерами та утопічними сподіваннями. У граничній ситуації автор дає героям ще одну, можливо, останню, можливість вибору. І в цій ситуації вибір значною мірою залежить від усвідомлення того, що завжди існує як небезпека недооцінки цієї «вічної» властивості, так і можливість уникнути внутрішнього катастрофічного розколу, зберегти свою сутність у найнебезпечніші часи.
Роман «Поклади золота» був надрукований через шістдесят років у США, в Україні — лише в 1991 році. За жанром «Поклади золота» — соціально-детективний роман. Цей жанр утвердив в українській літературі саме Винниченко («На той бік», «Сонячна машина», «Нова заповідь», «Вічний імператив», «Лепрозорій»). В умовах сталінського соцреалізму 30-х років цей жанр був заморожений: страшним поліційним детективом стало все життя країни «соціалізму». Лише в добу відлиги 60-ті роки цей жанр дістав право громадянства. Отже, в цьому аспекті «Поклади золота» належать до першого підмуру соціально-детективного жанру в українській пореволюційній літературі. В основу роману покладено ідею символічних покладів золота в надрах України. Україна — це світовий скарб духовних і матеріальних цінностей. Про символіку покладів золота сказав сам автор: «Не скарб, а золоті поклади в землі України.» У романі є спогади, авторські ліричні відступи про свою незабутню батьківщину, філософські роздуми про сучасне життя, патріотизм і мораль. Ось як повідомляють у листі про розстріл професора, винахідника покладів золота: «Вас там, як і всіх нас тут, уразить смерть М .П. Кублицького... Століття Росія грабувала, нищила нас, саме ім'я наше вкрала й сховала від усього світу... століттями вона нас... І вся російська демократія... Тепер немов би ... соціалізм... М. П, Кублицький зробив надзвичайне відкриття величезних покладів золота на Україні...».
