Українська література - статті та реферати

Ігрова поетика прози М.Хвильового: інтертекстуальність та автоінтертекстуальність у прозі письменника

1. Проза Хвильового це потік думок.

2. Не мав стильової чистоти: неореалізм, необароко, сюрреалізм, романтика вітаїзму..

3. Гра нарізних наративних рівнях : введення композиції текст у тексті, листи, поетичні рядки, діалоги з письменником або читачем «Сині етюди».

4. Поява автора на сторінках твору «Кіт у чоботях».

5. Гра проявляється в несподіваній композиції « Свиня».

6. Смислова незакінченість «Редактор Карп».

7. Фрагментарність.

8. Протиставлення реального дійсності, вплетення сну.

9. Інтертекст - (творча переробка) залучення окремих героїв з чужого твору та ламання чужих фабул «Мати» і навпаки коли герої Хвильового, а фабула з іншого твору.

10. Автоінтертекстуальність — віднесення до власних творів «Арабески», «Вальшнепи».