Українська література - статті та реферати

«Блакитний роман» Г. Михайличенка — перший зразок експериментальної прози: символіка, алюзії

Роман уперше був опублікований в журналі «Шлях мистецтва» (1921 р.) Твір видався сучасниками як один з найбільш загадкових у світовій літературі, «найзаплутаніший» і найнезрозуміліший в історії українського письменства.

Тут не потрібно шукати жанровий відповідник, тут йдеться про алегоричну повість у восьми новелах-притчах із широким спектром символічних образів. Твір трохи споріднений з «Intermetzzo» М.Коцюбинського з віршами П.Верлена, М.Яцьківа. Твір дещо задекодований, тут враховані:

- різні типи символічних ознак.

- поетичний, аж до музичності ритм, оповіді.

- насиченість віддаленими історичними ремінісценціями

- постійні ліричні відступи з імпресіоністичним забарвленням.

Твір складається з восьми частин.

Перша — «Інтродукція», друга - «коли пожовктне листя», третя - «В садку коло хати», четверта - «Палала червона заграва», п’ята — «Порист», шоста - «Під місячним промінням», сьома — «Блакитні душі», восьма — «Посвята» - всі вони об’єднані спільними героями, які є символічними.

Герої:

«Я»- головний герой.

«Ти» - уособлює народ.

«Інна» - уособлює Україну, «Леся» - революцію, «Чоловік» - дядько Інни.

«Мавка мрія Іріс» - це ідеальний образ України.

«Бувший депутат всенародного конвенту».

Персонажі, метаріалізуючи метафізичні дії, виконують роль символів, дають можливість для різнотлумачень, розкривають панораму чуттєвих колізій, тому письменника майже не цікавить фабула.

«Інтродукція» - виконує архітектонічну функцію увертюрного вступу до твору, що асоціювався із симфонією.

Експозиційне навантаження припадає на розділ «коли пожовкне листя» - в якому завбачене майбутнє дійство. Ще тут панує стан врівноваженості. Кожному розділу властивий свій колір. Затемнена символізація (мавка, мрії, легенда, аорист).