Українська література - статті та реферати
«Прапороносці» О. Гончара в контексті прози кінця 40-х років, виявлення у романі-трилогії зовнішньої та внутрішньої композиції
Всі публікації щодо:
Гончар Олесь
Зовнішня композиція. Прапороносці — роман-реквієм, це — гімн на честь полеглих. Основна проблема роману: людина на війні. У творі змальовано біль утрат. Майже кожна сім'я утратила на фронті батька чи сина, дочку чи матір, а багато з них шкандибали на милицях. Автор писав, що він хотів поєднати високий дух романтики з «проривом «до правди, до зображення війни справжньої, реальної, з її стражданнями, кров'ю, з її тяжкою солдатською героїкою». твір, у якому Олесь Гончар зображує національний характер солдата-українця — скромного, працьовитого, чесного трудівника війни, що живе надією на повернення додому, до сім'ї, до своєї праці, готовий на самопожертву, який сумлінно виконує свій солдатський обов'язок і вірить у перемогу. Один із головних героїв роману, Юрій Брянський — найпривабливіший позитивний герой у літературі про Велику Вітчизняну війну. Цей реалістично виписаний характер привертає увагу моральною красою й чистотою, високим духом патріотизму і гуманізму. Духовним спадкоємцем, продовжувачем справ Юрія Брянського є молодший лейтенант Черниш. їх єднає любов до Вітчизни, почуття військового обов'язку, тонка організація внутрішнього світу, інтелігентність. В умовах війни вони продовжують розвиватися та самовдосконалюватися. Образ Ясногорської в романі розкривається в основному в інтимному плані. Проте через взаємини дівчини з Юрієм, а потім з Чернишем ставиться і правильно розв’язується одна з важливих морально-етичних проблем — проблема вірності близькій людині, проблема чистоти світлого людського почуття. Після загибелі Брянського в Шури виникло бажання накласти на себе руки. Та коли Воронцов розповів їй легенду про лебедів і закінчив її реплікою про те, що людина відрізняється від птаха перш за все тим, що вона людина, дівчина переосмислила сутність життя.
Внутрішня композиція. Але надмірна ідеалізація героїв, прикрашення жорстокою воєнною дійсністю, плакатністю, потужний соціальний радянський пафос.