Українська література - статті та реферати

Феміністична проза Ольги Кобилянської. Повість «Людина». Проблематика, образи

Повість «Людина» — це етапний твір у творчості Кобилянської. У ній порушається надзвичайно важлива і злободенна проблема — емансипації жінки. Олена Ляуфлер — головна героїня повісті, уперше серед персонажів української літератури ставить питання про самостійність і матеріальну спроможність жінки. Жінка в тогочасному суспільстві була приречена на довічне рабство, чекаючи на пана, який її ощасливить одружившись на неї і дасть їй смисл життя. Проблема емансипації жінки розглядається в аспекті становища людини у суспільстві. Головна думка твору зображена у його назві. Кобилянська доводить, що її героїня мисляча, працьовита жінка, вона має право посідати поряд з чоловіками. Вона випереджає чоловіків, вона розумніша, вона людина. Бути людиною, для Олени — це бути господинею над своєю долею.

Олена Ляуфлер — молода дівчина з небагатої буржуазної сім'ї — повстає проти традиційного трактування ролі жінки в суспільстві, де домінують чоловіки, проти насильного обмеження її інтересів трьома німецькими. Олена — це жінка, яка одстоює своє право бути людиною, мати право на саморозвиток і зростання, на особистий вибір, мати можливість реалізувати все це. Вона зростає в типовій буржуазній сім'ї, де панує консерватизм та міщанство, де праця вважається чимось безчесним. Дівчина багато читає, тонко відчуває красу в природі, мистецтві, її хвилює музика. Вона прагне протистояти диктатові обивательської моралі, зберегти свою людську гідність, віру у високе покликання людини. Дівчина зважилася віддати себе в жертву — вийти заміж за багатого, але нелюбого чоловіка. Обставини й обов'язок перед рідними переважують, а нехтування своїми поглядами боляче ранить їй серце.

Образ Лієвича — епізодів, але за своєю ідейною наснагою він виконує важливо смислову функцію. Студент був неподібний до своїх ровесників: поглядами, настроєм, поведінкою. Після студіювання в Швейцарії, озброївшись знаннями природних і філософських наук, він доходить до висновку: що доки існує сучасний устрій у суспільстві, доти остануться жінки малолітніми. Але цей лад не вічний. Майбутнє у руках жінки, єдину зброю, яку пропоную Лієвич для жінки — це знання.