Українська література - статті та реферати

Модернізм: визначення, основні риси

Кінець XIX - початок XX ст. — це початок нової культурно-історичної епохи, ознаками якої є: поєднання художнього досвіду романтизму та реалізму, на ґрунті глибокого переосмислення діапазону бачення людини, пізнання її внутрішньої сутності, психічних можливостей, а також спроба осягнення людини в її духовному сходженні до абсолюту. У цей час домінуючим напрямом у літ-рі стає модернізм, який розвинувся, як різкий контраст що до побутово-просвітницького реалізму та поступова трансформація натуралізму. Причиною появи нового напряму стала криза об’єктивізму, криза пошуків об’єктивних законів дійсності, цю кризу зумовили гносеологічний та психологічний чинники. В результаті цієї кризи відбувся перехід від об’єктивізму до суб’єктивізму, що включає в себе індивідуалізм. Світоглядним підґрунтям і проявом модернізму стала філософія Шопенгауера, Ніцше, Берксона, Шпенглера, Ясперса, Гайдегера, Сартра, Камю та психологічна концепція Фройда та Юнга.

Визначальні риси модернізму: психологізм, ліризм, естетизм, волюнтаризм, ідеологічність, індивідуалізм, заперечення матеріалістичного детермінізму, прорив оболонковості світобачення.

Український модернізм утверджувався у полеміці з прихильниками старого, традиційного уявлення про завдання літератури (Франко, Грушевський). Та попре все, манера творчості «молодшої генерації» позначила новий період в розвитку української літератури. Характерні риси українського модернізму: увага до естетичних художніх вартостей, звільнення мистецтва від проблем народу і нації.