Українська література - статті та реферати

Становлення літератури як прагматичних текстів і феномену красного письменства. Термінологічне наповнення дефініції «література»

Всі публікації щодо:
Літературознавство

ЛІТЕРАТУРА — лат. littertura, тобто ’’написане», «писемність» — буквально означав суму текстів найрізноманітнішого змісту й форми («сільськогосподарська літератур», «технічна література» і т.д.). Виникає на грунті усної словесності найперше з утилітарних потреб запису господарських, релігійних, історичних відомостей і, як правило, не має в цей період спрямування до художності: художньо-образні моменти виникають спонтанно й нецілеспрямовано.

Феномен красного письменства вперше виникає в Давн. Греції, де аморфність релігії спричинилася до ранньої емансипації науки, філософії та мистецтва від жрецьких доктрин: саме в Греції формується вільна словесність, про богів розповідають поети і складається поетика як теорія красного слова (поруч з риторикою — мистецтвом утилітарного красномовства). Але вже в добу гелленізму це поглинено азійським впливом, зокрема впливом Біблії, що за Середньовіччя стає звичайною нормою для Європи. Тут «слово» долає орієнтацію на ’’зображення» («На початку було Слово»).

Сам термін література набуває змісту «краснее письменство»; вона починає усвідомлюватися сааме як «мистецтво слова» (Г. Е. Лессінг та ін.). і підлягає законам естет, судження. Щоправда, зокрема у східно-слов’янському світі, погляд на літературу, як перш за все дидактику тримається ледь не дотепер — дається взнаки, що тут вона започаткувалася як церковний, а не «художній».