Українська література - статті та реферати

Морально-етична проблематика п'єси І. Тобілевича «Хазяїн»

Всі публікації щодо:
Карпенко-Карий Іван

Найвидатнішим зразком сатиричної комедії Карпенка-Карого є п'єса "Хазяїн", що по праву вважається оригінальним явищем в українській драматургії XIX століття. Комедія відображає живі явища тогочасної дійсності, основні тенденції розвитку суспільного життя. Розвиток капіталістичних відносин в сільському господарстві приводив до зубожіння бідніших селян і збагачення заможних, які перетворюються у великих багатіїв-землевласників. Головним об'єктом художнього зображення у п'єсі «Хазяїн» є український "чумазий", втілений в образі Терентія Гавриловича Пузиря і його прибічників. Добре знаючи життя українського села, Карпенко-Карий не міг не помітити появи нових хазяїв життя, їх величезної сили. Україна пробудилась до капіталістичного розвитку, і особливо інтенсивно процес капіталізації села відбувався на півдні України. Основна, визначальна риса характеру "чумазих" — нестримна жадоба до наживи, "стяжання для стяжання". Пузир не знає меж у своїх власницьких зазіханнях, не гребує ніякими засобами, ігнорує питання моралі, етики, навіть зовнішньої пристойності. Карпенко-Карий показує, що ненаситна гонитва за наживою покалічила душу Пузиря, зробила з нього хижака, що загрожує іншим людям. У цьому плані варта уваги сцена наради Пузиря з управителями. Основна доля його прибутків одержується за рахунок жорстокого визискування найманих робітників. Пузир навчає своїх економів, як здешевити робочу силу, розорити селян, бо як "мужик зостанеться без землі, роби з ним, що хочеш". З цією метою Пузир хоче скупити або взяти в оренду всю землю біля своїх економій. "Взять!" — ось його основне слово. Взять для себе, не дивлячись на інших. Все, задумане Пузирем, буде виконане економом Ліхтаренком, таким самим хижаком, бо і йому якісь бариші перепадуть.

Заради збагачення Пузир готовий на злочинні махінації, хоче видати свою дочку Соню заміж за нелюба, лиш би багатство своє збільшити.

Та наміри мільйонера не здійснюються: розкривається його шахрайство з переховуванням овець; в одному з маєтків спалахнув бунт робітників; Соня не скоряється волі батька і відмовляється вийти заміж за сина багатія Чобота; сам Пузир при смерті. Але навіть смертельно хворий, він обмірковує нові плани наживи.