Українська література - статті та реферати

Майстерність Івана Франка у п'єсі «Украдене щастя»: особливості композиційної будови, морально-етична проблематика, засоби творення характерів

Всі публікації щодо:
Франко Іван

В основу драми лягла пісня про шанрадя (жандарма), яку записала сестра Ольги Рошкевич. Навіть сама драма, написана на конкурс, оголошений Лвівським крайовим відділом у 1891 році, спочатку мала назву «Жандарм», але комісія вимагала переробки тексту та усунення образу жандарма з нього. Автор замінив жандарма листоношею. Дія відбувається в прикарпатському селі Незваничі.

Темою «Украденого щастя» є трагедія особистого життя трьох головних героїв, у яких украдено щастя. Ідеєю — розкриття страхітливих умов життя західноукраїнських селян під владою Австро-Угорщини, правдиво показати галицьке пекло, в якому за клаптик поля син піднімав руку на батька, брат - на брата, сусід - на сусіда.

«Украдене щастя» проблематика: добра і зла; примусового шлюбу; проблема родинних стосунків; зради та вірності; кохання та ненависті.

Твір складається з 5 дій. Експозиція: знайомство із героями. Зав’язка: одруження Анни з Миколою. Розвиток дії: три роки подружнього життя; поява жандарма Михайла; зустрічі закоханих; арешти Миколи. Кульмінація: вбивство Михайла Миколою, доведеним до відчаю зрадою дружини. Розв’язка: Михайло бере вину на себе.

З величезною силою проникливого знавця психології людини, Франко розкриває боротьбу почуттів у душі Ганни, тяжкі муки боротьби з власними невгамовними почуттями, що вибухали навально, невтримно. Тільки після відчайдушної внутрішньої боротьби Ганна переборює в собі почуття розпачу, страху, сорому і зрештою дає вол. Своєму сильному, незгаслому за довгі роки розлуки почуттю до Михайла. Та навіть відкрившись своєму милому в цьому, підкорившись його волі, зустрічаючись з ним наодинці і прилюдно, вона тяжко страждає, її сумління обпалює почуття сорому, її лякає людський поговір. «Але стидно. Лице лупається. Шепчуть, пальцями показують», — говорить вона Михайлові, коли той примушує її іти в танець біля корчми. Тільки згодом настав час, кали Ганна душевно урівноважилась і відчула себе щасливою. «Любий мій, — говорить вона Михайлові. — Тепер у мене ані крихіточки ніякого неспокою, ніякого сорому нема». При інших, справедливіших обставинах Ганні відкрився б цілком природний шлях — розірвати шлюб, з’єднатися з коханим і щасливо прожити свій вік. Але за тих умов цього не могло статися. Глибоко соціальний у своїй основі родинний конфлікт розв`язується трагічно. До цього веде розвиток усіх життєвих перипетій у долі героїв.

Йдучи за народною традицією, значно розвинувши і збагативши її, Франко створив один з найсильніших в українській літературі типовий образ жінки-трудівниці, благородної в своїх прагненнях до родинного щастя і глибоко нещасливої в тому життя, якого вона зазнала. З такою ж високою драматургічною майстерністю створив Іван Франко образ Михайла Гурмана. Для Ганни і свого щастя (звичайно, в дусі уявлень і понять про нього тогочасного селянства) Михайло готовий і здатний був перебороти найважчі труднощі. Багатьма влучними деталями Франко показує, як служба у війську, а потім у жандармерії наклала свій негативний відбиток на характер Михайла. У заключній сцені драми письменник ще раз тонко, узгоджено з правдою, підкреслив, що в душі Михайла до останньої хвилини жевріла іскра глибокої людяності, що не все в його натурі було спотворено соціальними обставинами і неслушними умовами особистого життя. Образ Михайла, як і образом Ганни, Франко показав, які могутні і благородні сили має народ. Через товщу неправди і зла ці сили проривалися не раз у потворному, навіть в огидному вигляді. З великою теплотою й співчуттям письменник змалював також образ Миколи Задорожного — типовий характер західноукраїнського селянина-трудівника. Цей образ — один з найсильніших образів селян, створених Франком. Інші дійові особи драми «Украдене щастя» виконують допоміжну, службову роль у зіткненнях, боротьбі, що розгортається між головними героями твору. Але й ці образи яскраво індивідуальні, колоритні, типові для тогочасних умов життя західноукраїнського села і змальовані автором з великою реалістичною майстерністю. Герої Франка часто не висловлюють своїх думок до кінця, а тільки натякають на те, що вони знають, думають або про що лише здогадуються. Однак ці натяки не лишаються нерозшифрованими, вони служать авторові тільки одним із засобів підсилення драматизму дії, поглиблення характеристики провідних персонажів, психологічної зумовленості їх поведінки та вчинків.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.