Українська література - статті та реферати

Вивчення літературно-критичних статей у школі

Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури

Лабораторне заняття за літературно-критичною статтею (статтями), підручником може бути спрямоване на формування здатності працювати з літературно-критичними матеріалами, формування критичного та логічного мислення, кваліфікованого й компетентного виконання літературознавчих функцій. Вивчення літературно-критичних статей старшокласниками можливе як на уроках, так і на факультативних заняттях, у гуртковій роботі тощо й передбачає врахування такої парадигми: «об’єкт уваги критика: автор → художній твір → літературно-мистецький процес → читач».

Жанри літературно-художньої критики, які є органічною складовою літературної освіти школярів, включають: статті, літературні портрети, рецензії, монографії. Кожен із них має свої різновиди і перебуває на межі критики й мемуаристики. До запропонованого заняття слід включати ті, що тяжіють до об’єктно-наукового представлення автора і його твору в літературно-мистецькому процесі.

Різновиди жанру статті: теоретична, полемічна, оглядова, нотатки критика; рецензії на художній твір, творчий доробок автора: анотація, відгук, журнальна рецензія, проблемна рецензія; портретна характеристика письменника: літературний портрет, творчий портрет, художня біографія, виступи з нагоди ювілейних дат, подій, некрологи; монографія: за однією темою, проблемою, одноосібна, у співавторстві — подаються розділи, параграфи, уривки відповідно до навчально-пізнавальної мети та вікових і читацьких можливостей школярів.

Алгоритм лабораторного заняття за літературно-критичною статтею:

«вибір літературно-критичного матеріалу → відбір необхідної статті → колективний розгляд наукового тексту → аналітико-синтетична діяльність учня та її активізація (план → тези→ конспект → виписки) → складання власного критичного тексту різних жанрів (у класі → самостійно) → участь у літературно-критичній, науково-творчій діяльності → рефлексивно-корекційна співпраця учня й учителя на фасилітативній основі → очікуваний результат». Системний підхід до вивчення літературно-критичної спадщини, теоретико-літературних понять сприятиме безпосередньому особистісно зорієнтованому сприйняттю художнього твору, утвердженню самодостатності кожного суб’єкта/об’єкта літературно-мистецького процесу, вмінню самостійно осмислювати й адекватно оцінювати літературно-мистецький процес у вітчизняному та світовому вимірах.