Українська література - статті та реферати

Загальна характеристика давньої літератури

Всі публікації щодо:
Давня українська література

Розквіт давньої української літератури припадає на 2-гу половину XVII і XVIII ст. Але вже з серед. XVI ст. почався період великого піднесення української літератури, чому активно сприяв розвиток братств, шкіл, друкарень, наук гуманітарного і природничого циклу. Наша давня художня література розвивається у взаємозв'язках з малярством, музикою, архітектурою та іншими видами мистецтва. У літературу приходять обдаровані особистості з різних станів. Найбільші художні досягнення цього часу — твори полум'яних полемістів Мелетія Смотрицького та Івана Вишенського і великого філософа Григорія Сковороди, бо саме вони перетворили українську літературу на дієву суспільну силу, на зброю нашого народу проти зросійщення, покатоличення і спольщення, за піднесення національної свідомості і гідності.

Переважна частина творів українських письменників своєчасно не була надрукованою (ні твори Вишенського і Сковороди, ні козацькі літописи, ні більшість інтермедій тощо), що загальмувало літературний процес, негативно відбилося на всьому духовному житті українців. Вільним виразником справжніх дум і сподівань народу, його поглядів був фольклор. У думах, історичних піснях, ліричній поезії виявилася творча сила народу, його соціальні, національні й естетичні ідеали. Ця двоєдиність тодішнього літературного життя — літератури книжної й усної в їх взаємозв'язках — характерна риса нашого давнього письменства. Завдяки подвижництву письменників та безіменних творців фольклору наша література вийшла на магістральні шляхи народності й правдивого, критичного зображення життя.