Українська література - статті та реферати

Заповіт Т. Шевченка: кому дістався спадок?

Черніков М.В.

«І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій не забудьте пом’янути незлим тихим словом» — «Заповіт» Тараса Шевченка. Заповіт, як юридичний документ, завжди передбачає спадок. Цей спадок можна залишити як прямим родичам, друзям, знайомим, так і певним організаціям, представникам якихось течій, тощо. Кобзар залишив у спадок безцінний скарб — слово. Але для кого передбачався цей спадок і кому він врешті решт дістався?

Мета нашої роботи — дослідити роль української мови у сучасному світі. Актуальність роботи зумовлена посиленням інтересу до української мови в світі.

Якщо запитати будь-кого про найвизначнішу постать в українській літературі — без відповіді «Тарас Шевченко» ви точно не залишитеся. Шевченко є монументом, символом. Саме його ім’я є викликає цілий пласт асоціацій. Тарас Шевченко — це бренд, візитна картка України у світовому суспільстві. Але за брендом ховається наповнення, а його помічають та розрізняють далеко не всі.

Що б змінилося, якби Кобзар не народився, або не став би тим, ким він став? У наш час багато людей спілкуються українською мовою. Під «багато» мається на увазі порівняння з минулим, 10-15 років тому. Українська мова популярна, українська мова модна. За мелозвучністю ми посідаємо друге місце в Європі та третє у світі, але який сенс у мелозвучності, якщо мелодійно ніщо не звучить. Люди дізнаються, якими барвами може грати українська мова саме завдяки прикладам — велетенську кількість яких навів Тарас Шевченко.

Жодна мова у світі не виникла сама по собі. Навіть найбільш екзотичні та зовнішньо індивідуальні діалекти не залишилися без впливу інших мов. Зазвичай одна мова поширюється на іншу за територіальним принципом, адже мова не може жити без носіїв, а носії — це люди (істоти соціальні), яким необхідна комунікація. А спілкування найчастіше здійснюється за принципом «хто ближчий», тому у народів, що існують поряд, деякі шари культури зливаються та перемішуються. Іноді на мову впливає більш поширена та популярна, та, яка розповсюдилася у багатьох сферах життя, і елементи якої вже не сприймаються інакше. Отож, немає унікальних мов, всі вони «браття та сестри», і наша не виняток.

Ні для кого не секрет, що на українську мову в процесі її формування вплинули сусідні: російська, польська, угорська. Цього неможливо було уникнути, та й за великим рахунком не дуже потрібно. Але й українська мова «не залишилася в боргу». Вона вплинула на інші сусідні слов'янські мови, особливо на польську та російську літературні мови, меншою мірою на білоруську. До багатьох мов світу увійшли українські слова «гопак», «степ», «бандура», «борщ» (до польської було запозичено українські слова «hreczka» — гречка, «chory» — хворий, російської «вареники» — вареники; «пасека» — пасіка; «бублик» — бублик, «подполковник» — підполковник, румунської «ştiucă» — щука, «holub» — голуб, білоруської «вагітная» — вагітна тощо). Також українська мова вплинула на діалекти сусідніх мов, як-от гутор донських козаків («злыдарить» — злидарювати, «кидаться» — скидатися, «вон зарас гутарить» — він зараз говорить).

Але що відрізняє українську, чи будь-яку іншу мову від решти? Це робить вживання мови, неповторність цього вживання. Ця неповторність досягається завдяки мовним особливостям, які яскраво відображаються у творах майстрів української літератури, зокрема, звичайно, Тараса Шевченка.

У наш час, у нашій країні вживання української мови є необхідністю, адже мова є державна. Кожен громадянин стикається з необхідністю викладати ту чи іншу інформацію в тій чи іншій формі державною мовою. Зазвичай, ця інформація є офіційного характеру, шаблонна та, з художньої точки зору, не представляє жодної цінності. Тому люди, які використовують українську лише таким чином, не можуть оцінити різнобарвність мовної палітри.

Та є люди, які свідомо обирають українську мову для інших, окрім офіційно-ділової, сфер свого життя. Саме вони можуть гідно оцінити надбання багатьох поколінь та визначних діячів. Тому, якщо ти любиш українську мову — то спадок Кобзаря дістався саме тобі.

Література

1. Гуржій І.О. Тарас Шевченко про героїчне минуле України. / І.О. Гуржій — К. : Дніпро, 1964. — 46 с.

2. Смілянська В.Л. Стиль поезії Шевченка / В.Л. Смілянська — К. : Наук. думка, 1981. — 263 с.