Українська література - статті та реферати

Значення послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…» для сучасної України

Берест О.М.

Більшість творів Тараса Шевченка має одну тему, що закликає до справедливості та визволення українського народу. У своїх поезіях та поемах поет звертає увагу, як важко жити людям, залежним від іноземного гноблення. Здавалося, з тих часів усе змінилося: Україна незалежна суверенна держава, проте деякі твори великого митця і досі розкривають проблеми сучасного українського народу.

Мета доповіді — як у творі Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…», написаному більше століття тому, відображається складне становище сучасної України та її народу.

У 1845 році, коли український народ був закріпачений, а людей розглядали лише як рабів, Тарас Шевченко написав послання до тогочасних минулого, теперішнього і майбутнього. Темою твору було висвітлення справжньої сили українців та вказівка на моральні недоліки еліти та тих, хто цурається своєї батьківщини.

Минуло 168 років з моменту написання твору. Українці пишаються своєю незалежністю. У кожному навчальному закладі розповідають про той факт, що Україна все ж таки досягла мети, яку ставив перед собою митець Тарас Шевченко, пам’ятники якому встановлено в усіх куточках України та у багатьох країнах світу. Народ працює сам на себе, здавалося б, — усе добре, проте, читаючи послання Т. Шевченка, бачиш і проблеми сучасності. Звертаючись до ненароджених, митець, мабуть, звертався і до нас.

Сучасна молодь робить усе, аби виїхати за кордон. Вважається, що там краща освіта, більша заробітна плата, комфортніші умови життя та багато можливостей. Сучасний український народ не прагне розвивати країну, усі живуть заради себе, прагнуть кращих умов для своїх дітей, проте нічого не роблять для країни. Але ж кращі умови можна створити і в Україні. Та не зважаючи на це, метою багатьох є отримання можливості жити і працювати у країнах Західної Європи та Америки. Хіба не про це розповідав Шевченко — про небажання розуміти, який є потенціал у нашої Батьківщини (тепер уже держави)? Він закликав відбудовувати Україну, проте люди, що мають такі можливості, обирають інші землі для побудови свого життя і життя своєї родини.

Нема на світі України,
Немає другого Дніпра;
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого [2].

Як багато людей на території України розмовляють нерідною мовою. Люди вивчають англійську, німецьку, французьку, хоча можна було б вивчити рідну, ту, якою розмовляли наші пращури, адже мова — одна з ознак державності. А як багато ми не знаємо з нашої історії. Як багато було від нас сховано, як багато було перевернуто. Історія лише одна, та навіть у документальних фільмах можна чути різні дані: дати, прізвища, події, цифри. Чому історія прихована, і як саме Тарас Шевченко, закликаючи нас до самостійного написання власної історії, знав, що таке трапиться?

І всі мови
Слав'янського люду -
Всі знаєте. А своєї
Дастьбі... Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже.[2]

Як багато української власності було продано іноземним багатіям. Як багато було віддано за копійки іншим країнам. У 1845 році люди знищували свою країну, віддаючи свою власність та свою волю. У сучасному світі також знищується країна, коли продають підприємства, землю та власний вибір. Ніхто не цікавиться, що буде далі, а країну поступово розбирають на шматочки багатії. Чи про цей «край» писав нам Шевченко, чи буде ще гірше?

Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають [2].

Невже митець знав, які саме проблеми будуть спіткати український народ? Мабуть, так. Той заповіт, написаний у далекому 1845 році, і сьогодні вказує нам на помилки вже сучасної, незалежної та суверенної України. І мертвим, і живим, і ненародженим…. І козакам, і кріпакам, і нам.

Література

1. Цвілюк С.А. Історична мудрість Великого Кобзаря / С.А. Цвілюк. — Одеса : Маяк, 2008. — 312 с.

2. Шевченко Т.Г. Кобзар / Т.Г. Шевченко. — К. : Дніпро, 1982. — 622 с.