Українська література - статті та реферати

Роль «Кобзаря» Т.Г. Шевченка в українській культурі

Василенко Д.Е.

Напевне, в Україні не знайдеться жодної людини, яка у своєму житті хоча б раз не перегорнула сторінок «Кобзаря» Тараса Шевченка. Творчість цього поета можна не любити, можна критикувати, можна ставитися до неї із великою любов’ю... У будь-якому випадку байдужим вона не залишає нікого. Твори Великого Кобзаря і сьогодні живуть серед нас і є не менш актуальними, ніж за життя поета.

Мета доповіді — розповісти про сучасне сприйняття «Кобзаря» Тараса Шевченка та його внесок в українську культуру.

«Кобзар» знаменував собою демократизацію світової літератури, бо з його сторінок чи не вперше заговорили цілі соціальні материки, які залишалися невідомими для елітарної культури — і це було одкровенням. Хоча «Кобзар» в першому своєму виданні містив лише вісім творів, усе ж він засвідчив, що в українське письменство прийшов поет великого обдарування. Такої непідробної природності, щирого ліризму й художньої майстерності українська поезія ще не знала.

Пізніше І. Франко писав: «Поява Шевченкового «Кобзаря» 1840 р. в Петербурзі мусить вважатися епохальною датою в розвитку українського письменства, другою після «Енеїди» Котляревського. Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухнула мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову. Не дивно, що твори Кобзаря перекладені багатьма світовими мовами, зокрема грузинською, вірменською, німецькою, англійською та іншими. Про світову славу великого Кобзаря свідчать пам'ятники, встановлені в різних країнах світу: у Палермо (Канада), Бухаресті, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі тощо.

Формуючи бібліотеку Українського національного музею в Чикаго, наші попередники подбали про те, щоб «Кобзар», як найсвятіша книга українського народу, став нашою національною Біблією. Для багатьох родин на еміграції «Кобзар» став родинною реліквією, яка передавалася з покоління в покоління.

«Кобзар» Т. Шевченка створювався поступово, рік за роком, формуючи саме життя поета, від його юності й до останнього подиху, вбираючи в себе все найбільш важливе, значуще, стосовно творчості великого Кобзаря. Відтоді, впродовж багатьох десятиріч, книга ця буде настільною книгою кожного українця.

Улюблений герой шевченківської поезії — витязь народний, повстанець-гайдамака, козак-запорожець, що виступає оборонником рідного краю, носієм народної правди й честі. У вірші «Бодай кати їх постинали» поет у формі гіркого афоризму ще раз викарбує свою заповітну думку: «Де нема святої волі, не буде там добра ніколи...» [2].

«Кобзар» належить до найволелюбніших книг усіх часів, він наскрізь наповнений прагненням волі, передчуттям її переможності та нездоланності. Поезії «Кобзаря» пронизані вірою в незнищенність людини, вірою в те, що людина ніколи не змириться з безправством, рабство ніколи не стане для неї за норму існування.

Сучасники поета при характеристиці «Кобзаря» захоплено відзначили саме його народність, що сприймалася як відкриття, як нове слово в мистецтві. І річ не тільки в тому, що перша юнацька поезія Т. Шевченка була написана «простонародним стилем», приваблюючи пісенною легкістю (недарма ж деякі з творів пізніше будуть покладені на музику). Також важливим було те, що поет послідовно кожне явище життя розглядає мовби очима народу, кожну подію історії чи сьогодення вимірює мірою народної моралі й чистотою душі трудової людини.

Емоційна наснага Шевченкових образів, широта і вільність його асоціативного мислення, проникливо-творче використання фольклорних мотивів, образів народної символіки, предметно-реалістична міць поезії. Усі ці риси, ці поетичні гени виявились плідними і для новітньої поезії XX сторіччя.

Шевченкова поетика виявилась куди складнішою за змістом від спрощених уявлень про неї, вона знаходить дедалі більше точок зіткнення з сучасним світовим мистецтвом.

«Кобзар» не став і, сподіваємось, ніколи не стане книгою архаїчною. Це книга, без якої й сьогодні духовне життя українця було б неповним. Вона адресована кожному поколінню. Сучасна людина, якщо вона носить в душі високі ідеали, неминуче дійде духовного контакту з витворами українського генія.

Література

1. Сарана Ф.К. Кобзар / Ф.К. Сарана — К. : Головна редакція УРЕ, 1976. — 302 с.

2. Шевченко Т. Г. Кобзар : поезія; з ілюстраціями Софії Караффи-Корбут / Т.Г. Шевченко. — Львів : Каменяр, 2011. — 871 с.