Українська література - статті та реферати

Вплив Творчості Шевченка на розвиток української літератури, мистецтва, духовної культури

Дьяков Д.О, Фролов А.Ю.

Великий український письменник, людина з незвичайною, тяжкою долею, з світовою славою поета-правдолюбця — це Тарас Шевченко. Його думки зрозумілі усім пригнобленим, усім тим, хто хоче вільного, радісного і щасливого життя. Поезія Шевченка має не тільки національне, але і світове значення. Творчість поета-демократа у великій мірі вирішила подальший розвиток української літератури, бо не було жодного відомого письменника другої половини ХІХ — початку ХХ ст., який би не відчув впливу Т. Шевченка. Максим Рильський зазначав, що «як пушкінський реалізм освічував шлях російській літературі, так і реалізм Шевченка освічував шлях українській літературі».

Своєю славетною збіркою «Кобзар» він започаткував нову епоху не тільки в історії української літератури, а й у духовності. Думки Шевченка — поета, борця-революціонера завжди звернені до майбутнього, вони надихають нові покоління. Ця людина завжди служила правді і боролася за щасливе майбутнє свого народу. І зброєю у цій боротьбі поет зробив слово. Процес становлення нової української літератури відбувався одночасно із процесом розвитку науки і культури. А твори Т. Шевченка є зразками глибокої народності, критичного реалізму. У літературі з’являються нові герої: селяни-протестанти — бунтарі, повстанці, борці проти феодального гніту. Література збагатилася новими жанрами: ліро-епічна поема, політична поезія, оповідання і повість… Шевченко став основоположником критичного реалізму і в українському образотворчому мистецтві. Його чудові картини, рисунки, гравюри вчили інших правдиво і багатогранно відбивати сучасну дійсність. Цінність художніх творів полягає в гострому викривальному змісті, чіткий соціальній спрямованості. І в своїх безсмертних поезіях,і в живописних полотнах Шевченко пропагував світлі ідеалу свободи, рівності; закликав народ до боротьби проти усіх гнобителів простому люди конкретний шлях цієї боротьби, цим самим впливаючи на розвиток ілітератури, і мистецтва, і духовної культури.

Шевченко голосно заявив про існування української мови та літератури. Такої кількості творів українською мовою, як створив Шевченко, до нього не писав ніхто, і це враховуючи роки заслання із забороною писати. До того ж поет зміг охопити надзвичайно широкий діапазон тем і проблем, яких до нього ледве торкалися. Постать Кобзаря масштабна та грандіозна, і навіть історію української літератури можна поділити на два періоди: до Шевченка та після нього. Перший період — це лише спроби заявити про існування національної літератури, другий — тверда впевненість в її існуванні.

Сила таланту Тараса Григоровича була настільки потужною, що не встигла не вплинути на його нащадків. Багато письменників ще за життя поета давали йому свої твори й уважно прислухалися до зауважень, дуже цінувалися схвальні рецензії Кобзаря. Так було з Марком Вовчком, яку Шевченко назвав своєю донькою, і це благословення письменниця пронесла крізь усе життя.

А скільки талановитих письменників, що збагатили своїми творами нашу літературу і чиї імена вписані назавжди в її історію, вперше спробували перо під враженням «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Його ліричні й сумні, гнівні й безжальні твори ставали для багатьох одкровенням, поштовхом для подальших дій, вони формували світогляд і були орієнтиром. І цю любов і повагу до Шевченка всі письменники пронесли крізь життя.

Постать Шевченка дійсно епохальна, і ми повинні пишатися тим, що належимо до одного народу з цим генієм, який відкрив шлях для української літератури.

Витоки могутнього таланту Т.Г. Шевченка, звичайно, слід шукати в духовному житті українського народу — в його етносі, думах, героїчних і ліричних піснях, навіть оригінальна форма шевченківського вірша, так званий «коломийковий», а також «колядковий» вірші, запозичені ним з народної поезії. Але Шевченко не є таким собі канонізованим, спрощеним поетом з народу, простаком-селянином. Навряд чи він піднявся б до рівня найосвіченіших людей свого часу, у товариство яких увійшов з часом, якби не отримав належної освіти, не став справді інтелігентною людиною. Отже, Шевченко став не просто символом народного поета, але й символом сили потягу простої української людини до навчання, до опанування мистецтвом, світовою літературою.

Підсумовуючи слід зазначити, що Шевченко справив потужний вплив на розвиток української літератури, мистецтва та духовної культури. Його твори стали орієнтиром для багатьох сучасників.

Шевченко є для нас образом людини-правдошукача, людини творчої, непересічної у своєму поетичному й малярському таланті, людини настійливої в досягненні своєї мети, справжнього патріота, поета, який кожен свій поетичний рядок-думу спрямовував до рідної землі, рідного українського читача. Це справжній приклад для прийдешніх поколінь, приклад вірного служіння своїй