Українська література - статті та реферати

Зв’язок літератури і живопису у творчості Тараса Григоровича Шевченка

Сизоненко І.Є.

Тарас Григорович Шевченко — український поет, художник, мислитель, революційний демократ. Та й що й говорити: талановита людина — талановита у всьому! Це також підтверджують слова його першого вчителя з живопису Івана Сошенка: «Якщо б він кинув свої вірші, то був би ще більшим живописцем, аніж поетом». Саме Іван один із перших «відкрив» Шевченка у Санкт-Петербурзі: представив його конференц-секретарю Академії мистецтв Василю Григоровичу, привів молодого парубка до Карла Брюллова, який відіграв чималу роль у житті парубка.

Практично з дня отримання Шевченком відпускного (22 квітня 1938 року), підписаного поміщиком Павлом Енгельгардтом та завіреного В. Жуковським, К. Брюлловим, М. Вільєгорським, він починає відвідувати класи Імператорської академії. Навчання в академічній школі вплинуло на становлення високої культури малювання, навички майстерно створювати зразкові композиції. Використовуючи набутті вміння, Шевченко працює над композиціями «Смерть Богдана Хмельницького», «Тарас Бульба з синами», «Марія» (за мотивами поеми О. Пушкіна «Полтава»), які так чи інакше демонструють тісний зв’язок літератури та живопису.

Розглянемо детальніше картину «Марія», що була створена у 1840 році і є певним виявом почуттів автора до діяльності видатного письменника. Хоча й це одна з двох перших самостійних композицій, створених у техніці «акварель», проте Шевченко, як і більшість учнів Санкт-Петербурзької Академії мистецтв того часу, відчув величезний вплив творчості Брюллова, що виявився у широких плямах червоного кольору і артистичної легкості ліній жіночого тіла.

Рік створення картини — ключовий момент творчого самовизначення Тараса Григоровича. Історія України стає основною темою його творів. Він ретельно вивчає праці відомих вчених, знаходить зерна натхнення, нерідко джерелом сюжету стає літературний твір — у даному випадку поема «Полтава» Олександра Пушкіна. У той час художники-академісти були виховані у дусі просвітницького класицизму, і не думали собі створювати сюжетні композиції поза літературними подіями. Раціональність, показовість, яскравість, ствердження — все це було головними рисами класицистичного художнього мислення.

Шевченка ж цікавлять такі драматичні шляхи, де людина постає обличчям до таємності та непередбаченості життя, виявляє особистісні риси, кидає виклик долі. Такий запал сам Шевченко неодноразово виявляв, адже Тарас був не з тих, хто пливе за течією: чого коштує лише його шлях перетворення з невільника у вільно приходського учня Імператорської академії мистецтв — це історія бунта, що тривала близько десяти років! Тема самотності, сутички яскравих та сильних постатей, підводні камені на тернистому шляху — з таких творчих колізій зростало романтичне світобачення, яке витримане власним досвідом та відтворене у поезії того часу. Шевченко добре знав і високо цінував творчість Олександра Сергійовича Пушкіна, Адама Міцкевича, Михайла Юрійовича Лермонтова, Миколи Васильовича Гоголя. Звернення до цих літераторів не можна назвати ілюстраціями.

Події, які описані у «Полтаві», розгортаються на початку XVIII ст. Іван Мазепа, гетьман України, бере собі дружину — дочку полковника Василя Кочубея — молоду красуню Марію. Як заведено у справжніх чоловіків, жодна справа не обходиться без сутички. Наслідком цього став конфлікт, верх над яким одержав Мазепа. Гетьман збирається стратити Кочубея, але турботлива мати намагається зарадити цьому, прокрадаючись до спальні своєї доньки та благаючи її вступитися за батька. Саме цей момент і зображає художник.

Ключовим фрагментом картини є лінія сплетіння рук. Цей мотив створює відчуття живого потоку енергії, передачі тривоги, розпачі, благання та надії одночасно. Шевченко майстерно передав античні пропорції Марії, що палають життєвими силами, що наділяють композицію невловимими рухами.

Отже, Тарас Григорович Шевченко зробив визначний внесок в історію та культуру усієї планети. Хоч і вирій життєвих подій не дав повноцінної можливості розкритися його таланту художника, але його вагома спадщина, простір ідей та новаторство дали значний поштовх для подальшого культурного розвитку людства.

Література

1. Миф о Сошенко / 2000 Еженедельник. — Режим доступа: http://2000.net.ua/2000/aspekty/41282

2. Тарас Шевченко: биография [Электронный ресурс] / Яндекс словари. — Режим доступа: http://slovari.yandex.ru

3. Тарас Шевченко: биография [Электронный ресурс] / Biographera.net — Режим доступа: http://biographera.net/biography.php?id=92