Українська література - статті та реферати

Роль шкільної бібліотеки в літературній основі учнів

Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури

І. І. Сорокопуд

У справі комуністичного виховання учнів велике значення має добре поставлена позакласна робота і зокрема робота шкільної бібліотеки.

Бібліотека в школі відіграє велику роль у тому разі, коли в ній буде працювати добре обізнана з своєю справою людина, коли між бібліотекарем і вчителем та учнівським колективом існуватиме тісний контакт, взаємодопомога, починаючи від обладнання бібліотеки, придбання для неї книг і кінчаючи різноманітними формами позакласної роботи з учнями-читачами.

Наш бібліотекар Л. П. Скаба закінчила бібліотечний відділ Київського технікуму культосвітньої роботи, систематично удосконалює свої педагогічні знання, добре знає шкільні програми, має досвід роботи з читачем, любить свою роботу і цілком віддається їй.

Бібліотечний фонд складається з 5800 книг. До нього входять твори класиків марксизму-ленінізму, художня, науково-популярна та педагогічна література.

Школа передплачує 10 газет і 25 журналів. Наша бібліотека веде широку пропаганду книг з різноманітних галузей знань.

В цій статті я хочу розповісти про діяльність шкільної бібліотеки, зв'язану з популяризацією художньої літератури, з формами роботи по піднесенню літературної освіти учнів.

Книги у нас обмінюються по класах у встановлені дні. Це сприяє цілеспрямованості й систематичності в роботі з читачами, дає можливість краще вивчити і задовольнити їхні інтереси.

Під час обміну книги з учнем проводиться бесіда, мета якої - вияснити, як учень зрозумів сюжет, які персонажі твору, що засвоєно з книжки, що найбільше сподобалось. Бібліотекар розповідає про інші цікаві і корисні книги, написані на цю або подібну тему, про літературні новинки. Відповідно до віку і начитаності школяра запитання ускладнюються: бібліотекар цікавиться умінням учня визначити тему та ідейний зміст книжки, аналізувати поведінку героя, виявити критичне ставлення до прочитаного. Бесіди з учнем під час обміну книг дають можливість виявити його індивідуальні читацькі уподобання.

Бібліотекар підтримує тісний зв'язок з учителями, класними керівниками та піонервожатими. Знаючи, які теми, твори опрацьовуються учнями на уроках, яка тематика бесід, що проводяться під час організаційних годин і піонерських зборів, він повідомляє вчителів, яка є в бібліотеці художня література, що допоможе розширити коло учнівських знань. Такий контакт допомагає і бібліотекареві завжди бути готовим до зустрічі з читачами, посилити їх інтерес до книги.

У багатьох учнів нерідко виникає потреба глибше вивчити ту чи іншу тему. Це найчастіше буває тоді, коли учні готують доповідь, реферат, письмовий твір. У таких випадках бібліотекар разом з учителем виясняє, наскільки глибоко читачеві треба висвітлити матеріал. Після цього бібліотека добирає в своїх фондах, в сільській або районній бібліотеці потрібні книги, брошури і статті та складає бібліографічну довідку.

Пропагуючи книгу серед учнів 5-10 класів, бібліотека застосовує бібліографічні огляди - розповіді про кращі книги на певну тему, про книги-новинки. Для огляду вибирається 3-5 найбільш цінних книжок. Бібліотекар і вчителі починають огляд з короткої бесіди про необхідність вивчення літератури по виділеній темі, потім характеризують кращі книги, читають найяскравіші, найцікавіші уривки з творів, винесених на огляд, показують ілюстрації до них. Огляд завершується заключною частиною - висновками.

Близькою до попередньої, але складнішою формою ознайомлення учнів з літературою є практиковані нашою бібліотекою лекції про окремі видатні книги або групу творів про творчість письменників («Роман В. Лаціса «До нового берега», «Твори лауреатів Сталінської премії про школу», «Творчість С. Маршака»). В кімнаті, де читається така лекція, влаштовуємо виставку книг, вивішуємо список рекомендованої літератури по темі або бібліотечний плакат, якщо лекція присвячена одному твору. Ці лекції викликають у школярів інтерес до читання тематично споріднених творів, допомагають у вивченні окремих творів і насамперед тих, які здобули високу оцінку радянського читача, але не ввійшли до шкільної програми.

Бібліотека подає повсякденну допомогу читачам в їхній самостійній роботі: обслуговує різними словниками (словниками літературознавчих термінів, крилатих слів і виразів, іншомовних слів тощо), бібліографічними показниками, тематичними картотеками, і каталогами. Для учнів молодших класів бібліотека виготовляє ілюстровані каталоги, що складаються з художньо оформлених карток з анотаціями. Бібліотека оформляє також літературні альбоми, до яких вміщує портрети письменників, обкладинки книг, документи, ілюстрації, рецензії, відзиви читачів, списки рекомендованих книг.

Бібліотекар разом з читацьким активом збирає газетні огляди літератури, рецензії, анотації і вміщує їх до тематичних папок: «Російська дожовтнева література», «Російська радянська література», «Українська дожовтнева література», «Українська радянська література», «Література народів СРСР» і т. п. Бібліотекар навчає школярів самостійно вибирати книги, користуватись каталогами і картотеками; без уміння вибрати потрібну книгу і користуватись нею не можна стати всебічно розвиненою людиною.

Постійна виставка «Як працювати над книгою», призначена для учнів 5-10 класів, учить правильному поглибленому читанню, умінню робити виписки, складати план, конспект, тези.

Наша бібліотека інформує учнів про новини літературного і мистецького життя. В читальному залі увагу читача привертає великий художньо оформлений плакат: «Літературні дати на 1956 рік». Відзначаючи ювілейні дні, бібліотека регулярно веде «Літературний календар», що являє собою аркуш паперу, на якому вміщено портрет письменника, короткі дані про його життєвий і творчий шлях, перелік найвидатніших творів письменника та критичної літератури про нього.

Бібліотека має вітрину «Літературно-мистецькі новини». На ній вміщуються матеріали, що розповідають, над якими творами працюють письменники, композитори та художники, повідомляється про видавничі плани, інформується про вихід нових книг, даються огляди літературно-художніх журналів за кожний місяць, зібрані книжкові огляди з різних періодичних видань.

Бібліотека застосовує різноманітні форми масової роботи з читачем. Найпростішою з них в організаційному відношенні є голосні читання, які ми проводимо в основному з учнями 1-7 класів в чітко визначені дні ї години.

Вибір тем для голосних читань визначається основними подіями суспільного і політичного життя країни, ювілейними датами, вимогами шкільної програми, виходом нових книг. Для читання учням 1-7 класів вибираємо твори, нескладні за сюжетом і будовою, з невеликою кількістю персонажів.

Після короткої вступної бесіди читаються твори. Читання - найвідповідальніший етап роботи, який вимагає майстерності. Зважаючи на це, бібліотекар запрошує члена гуртка читців. Виразне, емоціональне читання справляє на читачів глибоке враження, під дією якого вони легко сприймають прочитане, міцно його запам'ятовують. Особливо велику роль відіграє при цьому унаочнення.

Окремим видом читання є голосні читання матеріалів про життєвий шлях письменника - автобіографій, біографічних повістей. З великих біографічних творів вибираємо для читання уривки, що можуть справити на учнів найсильніше враження, а зміст усього твору стисло переказуємо.

Бібліотекар нерідко проводить бесіди про популярних дитячих письменників: Гайдара, Маршака, Михалкова, Барто, Бичка, Воронька, Забілу, Збанацького, Іваненко та ін. Під час бесіди про письменника бібліотекар одночасно показує репродукції фотографій та автографів творів. Такі бесіди розширюють учнівські знання про життя та літературну діяльність видатного художника слова або ж уперше знайомлять з ним.

Голосні читання літератури - одна з найбільш дійових і ефективних форм масової роботи. Вони прищеплюють учням навички колективізму, допомагають глибше зрозуміти зміст, ідейне спрямування й художню форму твору. Читання, будучи в більшості своїй максимально унаочнені, емоціональні, сильно збуджують почуття школяра, виховують у нього літературний смак.

Іншою формою масової роботи з учнями-читачами є обговорення книг. Такі обговорення ми проводимо в піонерських загонах 4-7 класів по 2-3 рази на рік. Починаючи цю роботу з вибору книги, прислухаємось до міркувань і пропозицій учнів, твердо пам'ятаючи, що вибрана книга повинна: бути кращою з-поміж інших книг, написаних на цю тему, підносити хвилюючі читача питання, мати велику пізнавальну й художню вартість. Книга має цікавити всіх учнів, викликати в них неослабний інтерес до читання, спонукати дітей висловити про неї свої міркування.

Підготовку до обговорення в основному провадить бібліотека. Разом із запитаннями, за якими буде провадитися обговорення, бібліотекар дає читачам кваліфіковані поради, як читати великий за розміром твір, на які саме епізоди слід звернути особливу увагу, як розкрити художні прийоми змалювання літературних героїв, їх переживання, пейзаж тощо.

Під керівництвом бібліотеки учні оформляють книжкову виставку, складають список рекомендованої літератури на допомогу учасникам обговорення, випускають літературні плакати, читацькі бюлетені.

Обговорення провадиться за допомогою запитані, які: а) сприяють розкриттю сюжету; б) ведуть до більш глибокого розуміння ідейного змісту твору; в) мають на меті аналіз художньої форми твору; г) виявляють особисте ставлення читачів до книги та її героїв; д) виховують критичне ставлення до літературних творів; с) допомагають провести порівняльний аналіз різних творів. Нерідко ми також ставимо запитання, які розвивають творчі здібності учнів.

Залежно від характеру інтересів та кругозору читачів форми обговорення книг бувають різні. Так, у роботі з учнями 4-6 класів у нас утвердилась колективна бесіда. Цей метод вимагає від читача досконалого знання змісту твору, розуміння літературного образу. Бесіда провадиться жваво і невимушено: школярі обговорюють основний зміст книги, переказують або зачитують з твору місця, які особливо сподобались, оцінюють поведінку героїв, виявляють своє ставлення до них.

У нашій школі успішно було проведене обговорення книг: «Степове сонце» П. Павленка, «Тімур і його команда» А. Гайдара, «Оповідання про О. Кошового» Д. Бедзика (4 клас); «Вітя Малеєв у школі і дома» М. Носова, «Алтайська повість» Л. Воронкової, «Зірочка» І. Василенка, «Стожари» О. Мусатова (5-6 класи); «Вулиця молодшого сина» Л. Кассіля і М. Поляновського, «Діти гірчичного раю» Н. Кальми, «Будинок на горі» О. Мусатова, «Прапороносці» О. Гончара (7 клас).

Найбільш вдало пройшло в нас обговорення повісті «Будинок на горі» О. Мусатова. Сюжет книги - розповідь про життя дружної піонерської сім'ї, кожен з членів якої прагне добре вчитись і по-піонерському працювати в колгоспі, щоб у майбутньому стати майстром високих урожаїв, - був близьким, добре відомим піонерам нашої сільської школи. Конфлікт між героями повісті - Костем Ручйовим і Вітею Корабльовим - зробив великий вплив на учнів, викликавши потребу висловити свої думки, дискутувати. Семикласники говорили про роботу своїх загонів, критикували білоручок, ледарів і порушників дисципліни.

Успіх обговорення цієї книжки залежав від підготовки, головна роль в якій належала викладачеві літератури і бібліотекареві школи. З самого ходу обговорення стають очевидними завдання роботи з учнями 7 класу. Своїм керівництвом в період самостійної роботи учнів над книгою бібліотека сприяла тому, щоб школярі якнайглибше розкривали ідею твору, звертали увагу на його художні особливості, пов'язували змальовані у творі події з життям піонерів нашої школи.

З учнями 8-10 класів найчастіше провадяться читацькі конференції не по одній, а по кількох книгах, близьких за темою, ідеєю, образами. «Нові люди колгоспного села» - така була тема конференції по романах «Кавалер Золотої Зірки» С. Бабаєвського, «Від щирого серця» Є. Мальцева та поемах «Колгосп «Більшовик» М. Грибанова і «Прапор над сільрадою» О. Недогонова.

Проводячи конференцію на тему «Образи молодих героїв Великої Вітчизняної війни в радянській літературі», ми взяли для обговорення твори: «Молода гвардія» О. Фадєєва, «Зоя» М. Алігер, «Чайка» М. Бірюкова, «Земля гуде» О. Гончара, «Олег Кошовий» В. Сосюри. Бібліотекар склав список художньої, публіцистичної та критичної літератури. Учням радилося прочитати додатково: «Олександр Матросов» П. Журби, «Подвиг у травневу ніч» Р. Фраєрмана, «Син полку» В. Катаєва, «Повість про сина» О. Кошової, «Зоя» Н. Хікмета, «Повість про Зою і Шуру» Л. Космодем'янської, «Десь у Сибіру» І. Ірошнікової.

В бібліотеці проводились огляди цієї літератури, з яких читачі довідались про цінність рекомендованих книг, брошур та статей. Це давало учням можливість зробити потрібний вибір з додаткової літератури. До конференції бібліотека відкрила виставку книжок, журналів, газетних статей, портретів та ілюстрацій. По класах провадилися бесіди про героїв-комсомольців - Зою Космодем'янську, Олега Кошового, Олександра Матросова, Лялю Убийвовк, Лізу Чайкіну. Для старшокласників було прочитано лекцію «Комсомол у Великій Вітчизняній війні».

При активній участі вчителів-словесників бібліотека допомагає учням у підготовці доповідей та виступів на читацьких конференціях: визначає тему, радить, які саме питання потрібно висвітлити у виступі. Зважаючи на те, що тематика конференції найчастіше зв'язана з розглядом образів, бібліотека спільно з учителями-словесниками скеровує роботу учня на виділення в творі розділів, епізодів і сцен, у яких персонаж твору найбільше проявляє себе. Це націлює учнів на складання характеристики героя, визначення його типових та індивідуальних рис.

Обговорення книг під час читацьких конференцій дозволяє грунтовно познайомити учнів з кращими творами радянської літератури, навчити їх умінню критично оцінювати поведінку героїв, розширити знання з теорії літератури, поліпшити їх усну та письмову мову. Обізнаність з героями радянської літератури, обговорення книг, присвячених важливим питанням комуністичного будівництва, виховують наших учнів у дусі радянського патріотизму і дружби народів.

Цікаво і змістовно проходять у нас літературно-художні ранки та вечори, які присвячуються ювілейним датам, важливим темам і творчості письменників.

З учнями 1-7 класів ми проводимо ранки в формі літературно-музичних монтажів. Починаємо їх доповіддю чи вступним словом, а потім школярі виступають з художнім читанням, виконують народні пісні. У багатьох випадках використовуємо патефон.

Особливий інтерес серед учнів молодших класів викликають ранки казок. Бібліотекар рекомендує казки, які треба дітям вивчити напам'ять, підготувати для читання в ролях або подати у вигляді інсценівок. І учні охоче виступають у ролі оповідачів та учасників інсценізованих казок. Цим розширюється коло літературних знань, розвиваються творчі здібності дітей.

Літературні вечори старшокласників відрізняються від ранків. Вечори найчастіше мають тематичний характер, на них учні виступають з художнім читанням віршів і прозових творів, постановками п'єс.

Ми організовуємо також ранки і вечори з метою поглибити і розширити літературні знання учнів. Це буває тоді, коли відведені за шкільною програмою уроки не дають можливості в достатній мірі опрацювати твори частини письменників або ж коли виникає потреба обізнатися з письменниками, творчість яких не ввійшла до програми. Під час таких ранків та вечорів ми в цікавій формі розповідаємо біографію письменника і знайомимо учнів з його основними творами. Під керівництвом бібліотекаря, з допомогою вчителів-словесників учні готують всю програму вечора - доповідь, виступи і літературно-художню частину. Щоб зробити вечір загальношкільним, масовим і цим сприяти вихованню читацьких інтересів, розвитку творчої самодіяльності, прищепленню естетичних смаків, ми не йдемо по шляху найменшого опору - перекладання всієї роботи на шкільні гуртки художньої самодіяльності,- а залучаємо до роботи широке коло читачів.

На основі досвіду ми прийшли до висновку, що велику користь дають літературні ранки і вечори, об'єднані спільною темою, коли, наприклад, творчість О. С. Пушкіна, І. Я. Франка або В. В. Маяковського стає темою і ранку й вечора.

Так, поставивши за мету поглибити вивчення творчості О. С. Пушкіна, ми під час ранку учнів 1-4 класів продемонстрували діафільм «Дітям про Пушкіна», що допоміг в живій формі познайомити школярів з життєвим і творчим шляхом геніального російського поета. Учні виступили з інсценізацією «Казки про рибака і рибку» та читанням в ролях «Казки про золотого півника» і подивилися діафільм «Казка про попа та його робітника Балду». Читачі оглянули виставку ілюстрацій до казок О. С. Пушкіна, серед яких були ілюстрації з книжок, малюнки самих учнів та кольорові ілюстрації до «Казки про царя Салтана» з серії перебивних картинок, які учні перевели на папір і зробили до них напередодні літературного ранку відповідні підписи.

Учні 5-7 класів прослухали доповідь «Волелюбна лірика Пушкіна», виступили з художнім читанням поезій та інсценівками пушкінських творів; подивились діафільм «Руслан і Людмила».

Старшокласники на літературному вечорі прочитали реферати «Проза О. С. Пушкіна» і «Драматичні твори Пушкіна», поставили сцену «В корчмі на литовському кордоні» (з трагедії «Борис Годунов») та «Моцарт і Сальєрі». Присутні ознайомились з пушкінською виставкою, що включала понад 200 експонатів - літературних плакатів, книг, портретів, ілюстрацій, учнівських малюнків на теми творів О. С. Пушкіна.

Під час дитячого ранку, присвяченого творчості І. Франка, учні 3-4 класів виступили з інсценізованою казкою «Ріпка» та провели літературну гру «Хто ми?», під час якої на сцені появлялись герої з оповідань Франка про дітей, а учні називали імена героїв та відповідні твори.

Готуючись до літературних ранків та вечорів, учні вчаться писати доповіді на літературні теми, набувають навичок інсценізації творів, випускають літературні бюлетені і монтажі, альбоми ілюстрацій та обкладинок книг.

Зрідка шкільна бібліотека організовує вечори запитань і відповідей. У коридорі школи вивішується скринька, а поряд з нею - оголошення із закликом до читачів подавати запитання літературного характеру, які їх цікавлять. Зібрані запитання групуються за тематичним принципом. Це дозволяє визначити тему вечора, після чого бібліотека вивішує оголошення про дату проведення вечора, тему й основні запитання та хто на них відповідатиме.

На вечорі вчителі дають кваліфіковані відповіді на запитання читачів, демонструються діафільми, проводиться художнє читання. Вечори запитань і відповідей значно розширюють літературні знання учнів.

Іноді ми практикуємо вечори літературних ігор, головним чином вікторин. Щоб літературні ігри не перетворились тільки в розваги, які не дають ніяких серйозних знань, а привчатимуть учня до верхоглядства, ми глибоко і всебічно продумуємо зміст запитань. Тема та програма вікторин визначається методко-місією вчителів-словесників. Запитання можуть бути зв'язані з знанням біографії й творчості письменника, персонажів та мови твору. Ось деякі теми вікторин: «Портрети героїв-воїнів в українській радянській літературі», «Портрети героїв праці в творах лауреатів Сталінської премії та їх значення», «Крилаті слова й вирази з літературних творів, вживані в нашій мові», «Пейзажі в творах радянських письменників, що відображають життя колгоспного села».

Завдання названої гри полягає в тому, щоб учень, наприклад, розповідаючи про пейзаж у романі «Жнива» Г. Ніколаєвої, пояснив його композиційне значення. При проведенні таких вечорів великого значення надаємо створенню необхідної обстановки в приміщенні з метою викликати в присутніх емоції, дати їм можливість пережити зустріч з героями.

Щоб читач сильніше відчув красу пейзажу нового радянського села і міста, збагнув велич вільної, соціалістичної праці, в залі, де відбувається вечір ігор, вивішуються картини радянських художників по темі вечора: «Ранок нашої Батьківщини» Ф. Шурпіна, «Ранок у Донбасі» С. Адамовича, ліричні пейзажі Ю. Подляського «Весна йде», А. Кашшая «Зима в Карпатах», І. Савенко «Жито зелене» та ін.

Ми практикуємо також вікторини письмового характеру. Так, наша бібліотека використала літературну гру «Хто більше знає?» (склав О. Хаскін), присвячену М. В. Гоголю і випущену «Ростместпромом» у 1952 році. На кожній з 50 карток цієї гри вміщена репродукція з портрета, картина або ілюстрація, що відображає життя й творчість великого російського письменника, а також три запитання, зв'язані своїм змістом із зображеним малюнком.

Щоб правильно відповісти на ці запитання, треба добре знати біографію Гоголя, його творчість, крилаті слова з його творів, оцінку літературної спадщини Гоголя російськими революційними демократами і письменниками-класиками. За таким зразком ми разом з бібліотекарем підготували й успішно провели вікторину «Чи знаєш ти біографію й творчість Т. Г. Шевченка?»

Під час літературних ігор ми використовуємо ребуси, кросворди, чайнворди і шаради на літературні теми. Користуються успіхом серед школярів «Живі ілюстрації» - показ учнями окремих епізодів з творів у супроводі слів, жестів і міміки. Певне місце займають на цих вечорах головоломки і загадки.

Нерідко цікаві літературні ігри складають учні - члени гуртків - під керівництвом бібліотекаря і вчителів. Ця робота вимагає від гуртківців твердих і глибоких знань літературних фактів, подій і явищ і, отже, сприяє поліпшенню літературної освіти учнів.

Значний вплив на поглиблення учнівських знань мають ювілейні читання. За останні два роки бібліотека нашої школи провела гоголівські, шевченківські, некрасовські і гайдарівські читання. Організуючи їх, ми ставимо перед собою мету глибоко ознайомити школярів з життям письменника, популяризувати його творчість.

Підготовчу роботу до читань починаємо з обговорення їх завдань у піонерських загонах і комсомольських групах. На спільному засіданні методкомісії вчителів-словесників затверджується план ювілейних читань, намічаються конкретні заходи. Коротко розповім, як ми проводили шевченківські читання, завдання яких зводилось до розширення відомих учням біографічних даних про Т. Г. Шевченка та ознайомлення учнів з творами великого Кобзаря, що не входять до шкільної програми.

Біографію геніального поета ми прагнули подати в цікавій формі, використовували популярні книги про життєвий і творчий шлях Т. Шевченка. Для учнів 1-4 класів проводили бесіди про дитинство великого революціонера-демократа та читали книгу О. Іваненко «Тарасові шляхи». Вчителі і члени літературного гуртка виступали перед учнями 5-10 класів з доповідями про окремі періоди життя і творчості Кобзаря («Тарас Шевченко в Академії мистецтв», «Подорожі Шевченка на Україну», «Т. Г. Шевченко на засланні», «Шевченко і великий російський народ», «Шевченко-художник», «Вшанування пам'яті Т. Г. Шевченка в Радянському Союзі», «Шевченко - співець дружби слов'янських народів»), влаштовували голосні читання біографічних повістей Л. Бать і О. Дейча «Тарас Шевченко», О. Ільченка «Петербурзька осінь» та творів Т. Г. Шевченка.

В зв'язку з проведенням шевченківських читань бібліотекою був оголошений конкурс на кращий вірш, малюнок, вишивку, доповідь, а також на кращого читця-декламатора і виконавця пісень на шевченківські тексти. В усіх піонерзагонах і комсомольських групах проведено тематичні збори, присвячені творчості Т. Шевченка. Кожен такий збір був своєрідним оглядом творчих сил школярів.

Бібліотека організувала широкий показ конкурсних матеріалів - відкрила шкільну шевченківську виставку на кілька відділів, куди ввійшли також репродукції з картин Шевченка та ілюстрації різних художників до творів поета.

Найбільш масовою і яскравою формою позакласної роботи з літератури є Тиждень дитячої книги, який наша бібліотека проводить під час весняних канікул. Готуючись до цього свята книги заздалегідь, активісти бібліотеки, піонервожаті, вчителі проводять з учнями бесіди про цікаві й корисні книги, рекомендують дітям придбати їх, збирають заявки на літературу. Шкільний кіоск прагне якнайповніше задовольнити запити учнів - завозить замовлені книги протягом навчального року.

Під час Тижня дитячої книги відбуваються вибори читацької ради і редколегії стінгазети «Голос читача», підводяться річні підсумки роботи шкільної бібліотеки та намічається план пропаганди книг на наступний рік. Проведення «Тижня дитячої книги» стало нашим традиційним святом. Використовуючи найрізноманітніші форми і методи популяризації книги, ми розвиваємо читацькі інтереси учнів, сприяємо вихованню в них любові до книги, знайомимо з ідейним багатством радянської літератури, прищеплюємо навички самостійної роботи над книгою.

Не можна обминути діяльності шкільної бібліотеки, зв'язаної з переглядом кінокартин. Завчасно знаючи про демонстрування фільму на літературну тему, бібліотекар через класних керівників і піонервожатих організовує в класах бесіди по переказу сюжету та ознайомленню з героями твору. Як тільки стало відомо, що незабаром демонструватиметься картина «Максимко», бібліотека організувала читання однойменного оповідання К. М. Станюковича, випустила плакат «Про кінофільм «Максимко», який знайомив учнів з рецензіями на кінокартину, вміщеними в періодичній пресі.

В день перегляду фільму на спеціальному щиті під заголовком «Сьогодні обов'язково подивись цю картину» поряд з оголошенням було вміщено стислий сценарій «Максимко». Через кілька днів - поки ще були свіжі враження - під керівництвом вчителів і бібліотекарів в піонерських загонах проведено обговорення фільму.

Наша бібліотека часто практикує літературні екскурсії учнів до могили та музею Т. Г. Шевченка і бібліотеки-музею та могили А. П. Гайдара в Каневі. Завдання таких екскурсій - поглибити знання учнів з літератури. І це ні в якій мірі не є дублюванням роботи вчителів: якщо викладач літератури організовує екскурсії, виходячи з програмного матеріалу, то бібліотека проводить їх за іншою тематикою. До шевченківського музею бібліотекар організував екскурсії на теми: «Тарас Шевченко й українська радянська література», «Історія могили Т. Г. Шевченка». Експозиція бібліотеки-музею А. Гайдара дозволила розширити біографічні відомості про улюбленого письменника радянської дітвори.

При нашій бібліотеці щомісяця виходить стінна газета «Голос читача». Кращі учні-читачі вміщують у ній відзиви про те, як читання допомагає їм у поглибленні літературних знань, діляться досвідом самостійної роботи над книгою.

У школі періодично випускається світлова газета з повідомленням про вихід у світ нових книг та журналів, про надходження новинок до бібліотеки. В газеті вміщуються анотації на окремі цікаві книги, оголошення про важливі заходи, що проводяться шкільною бібліотекою. Бібліотека має в своєму розпорядженні тематичні папки газетних матеріалів, альбоми цінних виписок з книг, ілюстровані каталоги, літературні календарі й плакати. Читацький актив виготовляє також альбоми про творчість письменників або по основних програмних творах з літератури, де подані портрети, репродукції з картин чи фотографій, ілюстрації до творів, статті, важливі публікації. Кольоровими олівцями в них підкреслено цікаві місця, важливі думки та висновки. Подібні матеріали, виготовлені або придбані бібліотекою, учні широко використовують у своїй самостійній роботі над вивченням літератури.

Творчо використовуючи різноманітні форми роботи шкільних бібліотек, знаходячи нові прийоми і методи позакласної роботи з літератури, наша бібліотека спрямовує свою діяльність на виховання в учнів любові до читання, на вивчення і розвиток читацьких інтересів, на піднесення успішності з літератури, допомагає дітям розібратись в ідейній і художній цінності книг. Дбаючи про поглиблення літературної освіти учнів, шкільна бібліотека допомагає вчителям формувати в молоді високі моральні якості майбутніх будівників комунізму.