Українська література - статті та реферати

Типізація

Типізація в мистецтві була освоєна задовго до реалізму. Мистецтво кожної епохи - на основі естетичних норм свого часу й у відповідних художніх формах - відображає характерні, або типові, риси сучасності, властиві персонажам художніх творів, в тих умовах, в яких ці персонажі діяли. У критичних реалістів типізація представляє більш високий ступінь цього принципу художнього пізнання і відображення дійсності, ніж у їхніх попередників. Вона виражається в поєднанні і органічному взаємозв'язку типових характерів і типових обставин. Серед коштів реалістичної типізації не останнє місце займає психологізм, тобто розкриття складного духовного світу - світу думок і почуттів персонажа. Але духовний світ героїв критичного реалізму соціально детермінований. Це визначає більш глибоку ступінь історизму у критичних реалістів в порівнянні з романтиками. Але характери, що малюються критичними реалістами, найменше походять на соціологічні схеми. Не стільки зовнішня деталь в описі персонажа - портрет, костюм, скільки його психологічний вигляд відтворює глибоко індивідуалізований образ.

Поряд з основними рисами, властивими багатьом людям, які представляють той чи інший клас, ту чи іншу соціальну прошарок, художник втілює неповторні індивідуальні риси окремої конкретної особистості як у його зовнішньому вигляді, в індивідуалізованому портреті, особливостях одягу, ходи, в манерах, жестах, так і в зовнішності внутрішньому, духовному.

Реалісти XIX ст. при створенні художніх образів показували героя у розвитку, зображували еволюцію характеру, яка визначалася складною взаємодією особистості і суспільства. Цим вони різко відрізнялися від просвітителів і романтиків.