Українська література - статті та реферати

Символіка «Чорної ради» П. Куліша

Всі публікації щодо:
Куліш Пантелеймон

П. Куліш звертається до історичної тематики, щоб там знайти справжніх національних героїв, які б слугували взірцем, ідеалом для наслідування українцями, викликали б захоплення, трагічна доля яких би показувала причини, що зумовили не-ідеальність тогочасного суспільного устрою. Основним історичним джерелом для П. Куліша став Літопис Самовидця, а літературним зразком — європейські історичні романи, зокрема твори В. Скотта.

Образи: людей: реальні історичні особи: Павло Тетеря; Яким Сомко; священик-полковник Чепурний на прізвисько Шрам; Іван Брюховецький; Васю-та; Вуяхевич; боярин Гагін; вигадані персонажі: Петро Шраменко; Кирило Тур; Пугач — січовий дід; Василь Невольник; «Божий чоловік» — народний співець; Михайло Черевань, Меланія Череваниха — дружина, Леся Черевань; Гвинтовка — брат Меланії; предметів і явищ: дорога, хутір, спів, стовп, рада, стрічки-пов’язки та ін.

У творі багата символіка (співи кобзаря, образи героїв, що сповідують контрастні ідеали: добро і зло, велич і ницість).

Символічні образи: Запорозька Січ (символ волелюбності); дорога (символ нелегкої долі); хутір (символ ідеального мікросвіту, бажаного суспільного устрою, способу життя); Чоловік Божий (символ ідеальної людини — будучи сліпим і вбогим, самовіддано служить людям, викуповуючи їх із неволі, лікуючи тілесні та душевні рани); кохання Петра й Лесі (символ сімейної ідилії, символ незнищенності українців та України); Кирило Тур (символ запорозької вольниці та козацького лицарства, характерництва); Сомко, Шрам (символи патріотів); Сомко (символ ідеального правителя).

Наскрізним у романі є мотив дороги . З одного боку — це композиційний прийом, який допомагає створити цілісний образ чогось великого; з другого — символізує майбутнє, вибір шляху для розтерзаної України, і різні герої вибирають різні дороги — у прямому й переносному значенні.

Поряд з поетизацією героїчних акцій козацтва, шляхетних і самовідданих характерів Шрама, Сомка й Кирила Тура в ряді сцен та епізодів «Чорної ради» без прикрашення змальовано українське життя часів Руїни. Заслугою Куліша є те, що він зумів створити в романі багатобарвний, різнобічний, а тому живий і повнокровний образ козацької України 1663 р. Цей образ символізує її драматичну, а то й трагічну долю, в добу козаччини. Куліш через символічний образ «нещасливої старосвітщини» переконливо показав, що хаос в українській історії, втрата державної самостійності Русі-України були спричинені насамперед соціальним розбратом, класово-становою боротьбою, руїнницькими діями козацької старшини, запорожців, міщан, посполитих), князівськими й старшинськими міжусобицями, їхньою виснажливою боротьбою за владу.

Божий чоловік і Кирило Тур є символами містично-християнських мотивів ідеології раннього Куліша — «ставлення до історії, до дійсності, до життя, з якоюсь «християнською іронією» або й «романтичною іронією. Так наприкінці роману відбувається зміна ракурсу зображення з національно-історичного на релігійно-філософський. Спостерігаємо своєрідну романтичну «втечу» автора в людську душу як останній притулок небуденної особистості в гріховному, невлаштованому світі

Образ дороги П. Куліш використовує передусім для рельєфного показу тогочасного суспільства: герої, подорожуючи, стають учасниками або спостерігачами напружених соціальних конфліктів між козацькою верхівкою й козацькими низами; селянами й козаками; міщанами й козаками; українцями й поляками, жидами й московитами; багатими й бідними тощо. Час подій: 1663 р. Місце подій: хутір Хмарище — Київ — урочище Романівський Кут — хутір Хмарище — Ніжин.

у «Чорній раді» художньо виражені й авторські філософсько-історичні погляди. Основні персонажі «Чорної ради», виявляючи своє ставлення до суспільно-історичних подій, власну «філософію життя», постають живими психологічними типами, переконливими суспільними та індивідуальними характерами (дещо блідніше, щоправда, змальовано жіночі образи) і водночас несуть певну ідею, закладену в них автором. Центральним у «Чорній раді» є конфлікт, який став наскрізним у творчості Куліша,— між державобудівничим і руїнницьким первнями в українській історії. У виснажливій боротьбі цих двох сил — державобудівничої, культуротворчої та руїнницької — і вбачає письменник трагедію України.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.