Українська література - статті та реферати

Мала проза Г. Косинки: проблематика, персонажі, художня своєрідність

Григорій Косинка був одним із самобутніх представників лірико-імпресіоністичної стильової течії. Його імпресіоністичний стиль вибудовується на основі зорових, пластичних образів, вражень. У ранній творчості Косинки утвердився жанровий різновид лаконічної, ескізної новели, в основі якої одна драматична подія, одне — цілісне й сильне — враження, потрясіння. Пізніше помітне тяжіння письменника до розлогіших прозових форм. Зростає роль сюжету. Ощаднішими стають метафоти епітети, інверсії. Зріла проза Косинки — строгіша, стриманіша, психологічно місткіша.

Місце дії у його новелістиці локалізоване: в житах, на обніжках, у сільській хаті. Персонажі здебільшого діляться на два табори: на своїх, «земляних», закорінених у рідний ґрунт— і чужих, прийшлих. На цій опозиції побудовано новели: «Темна ніч», «Десять», «Сорочка», «На золотих богів», «Постріл», частково й «Троєкутний бій», «Мати» та «Політика»

.В новелах ворогами часто постають люди з близькими ціннісними установками. Жертв і переможців більше об'єднує, ніж розділяє. Але попри все це примирення неможливе. Авторська ж точка зору здебільшого співчутливо-примирлива, безпристрасна, він не стає на бік жодної з ворогуючих сторін.

В новелі «На золотих богів» відтворюється боротьба за селянську волю. Перша частина малює жорсткий бій українських селян з білогвардійцями. Їй притаманне калейдоскопічне зображення подій, динамічна картина бою. Частина друга зображує чорну руїну, яка залишилася замість квітучого села. Образ матері, що співає на пожарищі нелюдським голосом є втіленням України.

Основна творів «В житах», «Політика», «Мати», — це ствердження недосконалості, трагічної дисгармонійності світобудови. Світ розколотий на ворогуючі табори, кожен готовий пожертвувати не лише власним, а й чужим життям, щоб утвердити вищість своєї правди, своїх переконань. І нема кінця цій виснажливій боротьбі, кривавому круговороту смерті.

«Фавст» один з найбільш «ідеологічних» Косинчиних творів. Для героїв тут стає важливим осмислення й відстоювання свого політичного статусу, своєї громадянської позиції як приналежності до якогось з протиборствуючих таборів. «Подільський Фавст» Конюшина — освічений, переконаний селянський ватажок, лицар своєї ідеї, правоту якої стверджує навіть перед ворогом. Співмешканців по камері Конюшина вражає благородством і спокійною гідністю, непокорою. Його очі раз у раз спалахували ненавистю до тюремників. Погляд на героя збоку збагачує інтонаційну структуру твору..

Яскрава тональність новели «В житах» твориться кольоровою гаммою. Зустріч дезертира Корнія зі своєю «загубленою в житах» долею-Уляною відбувається на тлі ранкового пейзажу. душа героя співзвучна з навколишнім світом. Негадане побачення — як чарівне інтермеццо в «дикому, вовчому» дезертирському житті. Корнієва історія — апофеоз гармонійної, щасливої близькості прекрасної в своїх почуттях людини з чудовою навколишньою природою. Але Корнієва доля знов губиться у житах. Нагадування про вічну мінливість світу є одним з важливіших мотивів імпресіоністичної творчості

Косинка —майстер прямої мови героїв, виразного діалогу, внутрішнього монологу. Дуже точно та детально використовує описи побуту. повнота сприймання світу, повнота чуттєвого досвіду і чуттєвої насолоди властиві Косинчиним творам.

В новелі «За земельку» замальовується весілля: багатий парубок жениться на бідній дівчині за земельку. В ній відчувається вплив народнопоетичної творчості, ліризм. Новела «Змовини» має реалістичне зображення спроби укласти шлюб заможної дівчини Наталі Рудик і бідного парубка. Новелі притаманна поетична мова, народні пісні, прислів’я.

В новелі Г. Косинки «Анархісти», відтворено протест проти насильницької більшовицької політики. Селянам-повстанцям, борцям за споконвічні «обніжки» протистоять часом прийшлі безгрунтяни, як Кость, часом — сини цієї ж таки землі. Кожен, і з того і з іншого табору, має свою правду, і готовий за неї вмерти.