Українська література - статті та реферати

Проблема права людини на вибір життєвого шляху, на щастя, ніцшеанські мотиви в повісті О. Кобилянської «Царівна». Образ Наталки Веркович

«Царівна» — багатопроблемний твір, який написаний у вигляді щоденникових записів Наталі Веркович. В ньому вперше порушено проблему духовного розкріпачення жінки у зв’язку із визволенням усього народу від соціального гніту, подано питання, пов’язане із долею окремої особистості в її стосунках з середовищем обивателів. Як і Олена Ляуфлер, Наталка живе в провінційному містечку, прагне до свободи, розумової праці, щастя, багато читає. Як і Олена вона вступає в конфлікт з середовищем. Однак становище Наталки значно гірше. Вона сирота і живе в дядька. Найбільших знущань довелося терпіти від тітки Павлинки Наталці, тітка була жінкою деспотичною. Дядько і тітка дивляться на Наталку як на зайвий ріт. Вона знаходить єдиний вихід від такого життя в освіті. Вона незламна і відмовляє Орядинку. Бо вона не хоче буденного життя.

Спільне у Олене и Наталки те, що вони дві жінки, які хочуть реалізувати себе, не бажають жити лише як раби чоловіків, вони прагнуть мислити, розвиватися і удосконалюватися. Вони хочуть бути на рівні з чоловіками. Відмінне в них те, що Олена зазнає краху своїх інтересів, а Наталка натура більш вольова й цілеспрямована, з яснішими суспільними ідеалами — досягає мети, знаходить своє місце в житті, усвідомлює кровний зв'язок з народом, з боротьбою за його кращу долю.