Усі уроки української літератури 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 10 КЛАСІ (ПРОФІЛЬ - УКРАЇНСЬКА ФІЛОЛОГІЯ). I СЕМЕСТР
№ п/п |
Зміст навчального матеріалу |
Теорія літератури |
Дата |
|
ВСТУП. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО |
|||
1 |
читацький практикум. Література як одна з форм естетичного освоєння дійсності. Взаємодія літератури та інших видів мистецтва. Діалогічні взаємини автора і читача. читання та його види. Особливості читання в епоху цифрових технологій. Діалогічне прочитання художнього твору |
Літературний процес |
|
2 |
Повторення вивченого. чинники зміни культурно-історичних епох і літературних напрямів. Питання періодизації літератури. Особливості періодизації української літератури (головні ознаки). Стильові особливості літературних періодів. Літературні напрями і стилі давньої і нової української літератури XI — першої половини XIX ст. : світоглядні й естетичні засади, провідні жанри |
Культурно-історичних епоха, літературний напрям |
|
|
УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО |
|||
3 |
Реалізм як літературно-мистецький напрям у європейській та українській літературі. Етапи становлення. Реалізм як художній метод відтворення |
Реалізм як напрям і метод (поглиблено) |
|
дійсності. Головні ознаки реалізму як методу. Суспільно-історичний контекст становлення й розвитку реалізму другої пол. ХІХ ст. Переважання епічних прозових жанрів; соціальна проблематика; актуалізація різностанових проблем; конфлікт людини і середовища тощо. Погляди на літературу як важливий чинник у формуванні національної самосвідомості, боротьбі за соціальні зміни |
|||
4 |
Реалізм в українській літературі 70-90-х років ХІХ ст. (І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Б. Грінченко, І. Франко): відображення життя у формах самого життя. Ідейні й моральні пошуки особистості, спроби розв’язати суперечність між ідеалом та соціальною дійсністю. Поняття про типізацію і художній тип |
Реалізм як напрям і метод (поглиблено), художній тип, типізація |
|
5 |
Жанрова й тематична різноманітність. Оновлення художніх засобів. Українська література 70-90-х років ХІХ ст. в загальноєвропейському та світовому контексті |
Повторення поняття «художній тип», «типізація», «реалізм» |
|
6 |
Іван Нечуй-Левицький. Життя митця і його творчість як новий імпульс української літератури («Колосальне всеобіймаюче око України» (І. Франко). Її загальна характеристика |
Поняття про реалізм |
|
7 |
«Кайдашева сім’я» — соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей |
Соціально-побутова повість; повість-хроніка |
|
8-9 |
Колоритні людські характери в повісті |
Образ-персонаж |
|
10 |
Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. |
||
11 |
Ствердження цінностей національної етики засобами комічного. «Сміх крізь сльози» як ідейна домінанта твору. Сценічне життя повісті |
||
12 |
Контрольна робота |
||
13 |
Панас Мирний (П. Рудченко). Огляд життя і творчості. |
Епос, жанри епосу |
|
14 |
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — перший соціально-психологічний роман в українській літературі |
Соціально-психологічний роман |
|
15-16 |
Вихід героя за рамки «родинного кола». Психологічне дослідження формування характеру, духовний злам чіпки під впливом соціальних обставин |
Поглиблення поняття про сюжет і композицію, методи аналізу художнього твору (зокрема, елементи психоаналітичного методу) |
|
17-18 |
Інші персонажі твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», їх новизна й масштабність. Особливості типізації героїв |
Художній тип. Особливості типізації героїв |
|
19 |
Особливості композиції роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Особливості стилю письменника. Значення творчості Панаса Мирного для розвитку української літератури |
Соціально-психологічний роман |
|
20 21 |
Урок розвитку комунікативних умінь. Класний контрольний твір |
Соціально-побутова повість, соціально- психологічний роман, художній тип, особливості типізації героїв |
|
22 |
Література рідного краю. Одна така земля (Огляд творчості В’ячеслава Романовського) |
Поглиблення знань з теорії літератури про засоби творення художнього образу |
|
23 |
Контрольна робота |
Соціально-психологічний роман, художній тип, особливості типізації героїв, методи аналізу художнього твору (зокрема, елементи психоаналітичного методу) |
|
|
ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКО |
|||
24 |
Тяглість драматургічної традиції в Україні. Шкільна драма XVIII ст. Інтермедії. Вертепна драма. Драматургія І половини ХІХ століття. Народна драма І. Котляревського. Новаторський характер української драматургії другої половини XIX ст. Соціально-побутові та історичні драми й комедії М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого, Панаса Мирного та ін. Родина Тобілевичів і український театр. Зв’язок театру з музикою, сценічними декораціями, одягом тощо |
Драматичний твір (повторення) |
|
25 |
Розвиток драматургії: соціально-побутові та історичні драми й комедії М. Старицького, М. Кропивницького, Панаса Мирного та ін. (оглядово) Створення професійного театру в Галичині (1864). Перша народна артистка України Марія Заньковецька. Роль професійного театру в розвитку національної культури |
Театр як вид сценічного мистецтва та установа, яка здійснює сценічні вистави |
|
26 |
Життєвий і творчий шлях І. Карпенка- Карого. Багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів: трагікомедії («Сто тисяч», «Мартин Боруля» ), сатирична комедія («Хазяїн» ), соціально-психологічна драма («Безталанна» ), історична трагедія («Сава Чалий» ). І. Карпенко-Карий і «театр корифеїв». Драматургічне новаторство письменника |
Драма, її особливості, соціально- психологічна драма, соціально-сатирична комедія |
|
27 |
Комедія «Хазяїн». Головний конфлікт комедії — суперечності суспільства, у якому одиниці стають мільйонерами, а більшість — жебраками. Терентій Пузир як утілення некерованого прагнення накопичення матеріальних статків. Мамона («багатство, земні блага» ) як тема, ідея і головний персонаж комедії |
Комедія (повторення) |
|
28 |
Морально-етичні конфлікти в родині Пузиря |
Комедія (повторення) |
|
29 |
Соціальний конфлікт між мільйонером та його працівниками, наймитами. Проблема соціально відповідального підприємництва |
Художній тип, типізація (повторення) |
|
30 |
«Мартин Боруля» (оглядово). Проблематика зміни соціальної ролі і статусу, яка не пов’язана з походженням людини (Мольєр «Міщанин-шляхтич», анонімне сатиричне оповідання XVIII ст. «Доказатєльство Хама Данієла Кукси потомственного», М. Куліш «Мина Мазайло» ) Значення творчості І. Карпенка-Карого |
Соціальна сатирична комедія. Драма й театр. Історія українського театру |
|
31 |
Борис Грінченко. Письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Б. Грінченко як редактор «Словаря української мови» |
||
32-33 |
Б. Грінченко. «Без хліба» — морально- етична проблема на межі голоду рідних і порушення заповіді «не укради» в образі селянина Петра; почуття власної гідності «маленької людини» — образ дружини Горпини як носія етичних чеснот; образ сільської громади, яка зрозуміла зізнання Петра, як мудрого й гармонійного середовища у вирішенні морально-етичних проблем; особливості реалістичного письма в розкритті соціальних проблем та душевного стану героя |
Поглиблення відомостей про оповідання |
|
34 |
Б. Грінченко. «Сам собі пан» — маніфест людської гідності. Засоби типізації образу селянина Данила. Реалістичність зображення. Актуальність проблематики оповідання |
Поглиблення відомостей про оповідання, засоби типізації |
|
35 |
Борис Грінченко. «Моє щастя» — життєве і мистецьке кредо автора; маніфест щирих почуттів і відданої праці своєму народові як істинні цінності митця. «Весняні сонети» — ідея єдності природи і душевного стану людини; образ весняної оновленої природи як символічна паралель із надіями в житті ліричного героя. Образи природи як психологічний паралелізм у літературі романтизму та реалізму |
Поглиблення поняття про лірику, цикл сонетів |
|
36 |
читацький практикум Ліричний (ліро-епічний) твір. «Ключі» до прочитання. Рецензія як одна з форм читацьких рефлексій. (Письмово) |
||
37 |
Контрольна робота за творчістю І. Карпенка-Карого та Б. Грінченка |
Соціально-побутова драма, оповідання, цикл сонетів |
|
|
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ ст. МОДЕРНІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. ФРАНКА |
|||
38 |
Характеристика змін у суспільно-політичному і культурному житті. Основні тенденції розвитку української літератури: неонародницька (С. Васильченко, В. Самійленко, Б. Грінченко, А. Тесленко) і модерністська (П. Карманський, М. Яцків, М. Черемшина, М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Кобилянська, В. Винниченко та ін.) течії. Герой української літератури 10-х років ХХ століття: традиційне і новаторське |
Модернізм |
|
39 |
Важливі етапи життєвого й творчого шляху І. Франка. Багатогранність громадської і творчої діяльності. Вплив І. Франка на культурне і політичне життя в Україні. Епістолярії про І. Франка |
Терцина, секстина, октава, тріолет, сонет, верлібр |
|
40-41 |
Тематична і жанрова різноманітність поезії І. Франка. Шлях І. Франка до модернізму. «Поетична суперечка» з М. Вороним. (Послання М. Вороного «Іванові Франкові» ). Ліричний герой громадянської лірики І. Франка — борець проти соціального і національного гноблення («Каменярі», «Земле моя, всеплодющая мати» ) |
Поглиблення поняття про ліричні жанри (сонет, веснянка, гімн, терцини, філософська лірика) |
|
42 |
Патріотизм, національна ідея в циклі поезій «Україна» зі збірки «З вершин і низин». «Декадент» — поетичне кредо І. Франка. Присвята В. Щурату. Вираження життєствердної позиції ліричного героя-митця |
Поглиблення поняття про цикл віршів, ліричного героя твору, декадентство |
|
43 |
Поема «Мойсей» — філософське осмислення історичного шляху українського народу. Віра в його щасливе майбутнє. Проблематика твору |
Філософська поема |
|
44 |
Алегоричний образ Мойсея як уособлення визначної особистості, провідника нації |
Поглиблення поняття «образ-персонаж», біблійні образи в літературі |
|
45 |
Пролог до поеми — заповіт Франка українському народові. Елементи автобіографізму та авторефлексії у творі |
Поглиблення поняття «образ-персонаж», біблійні образи в літературі |
|
46-47 |
Збірка «Зів’яле листя» — «лірична драма». Широка емоційна гама почуттів ліричного героя, утвердження невмирущості людських почуттів, піднесення чистого й безкорисного кохання («Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені…» ). Домінантні образи поезії. Значення інтимної лірики у творчості І. Франка.) Позакласне читання. Р. Горак «Тричі мені являлася любов». (Спарений урок.) |
Ліричний герой. Образотворчі засоби ліричного твору. Повторення поняття «інтимна лірика», «автобіографічний мотив», повість-есе |
|
48 |
Франко-перекладач. Переклади творів давньогрецьких поетів, Дж. Мільтона, Байрона, Гете, Гейне, Гюго, Міцкевича |
Оригінал, переклад (повторення) |
|
49 |
Оповідання «Сойчине крило». Синтез епосу, лірики і драми. Випробування героїв першим коханням. Пристрасть і бажання виправити помилку життєвого вибору спокійного усталеного життя та холодного «естетства» |
Поглиблення поняття про новелу, фабулу, сюжет |
|
50 |
Зв’язок психологічної колізії новели з проблемою гри та природності. Психологічна трансформація персонажа як ствердження того, що людина може залишатись гідною свого імені |
Колізія, символ. |
|
51 |
«Украдене щастя» — соціально-психологічна драма. Найвизначніший сценічний твір Франка. Сюжет драми, головні герої, конфлікт у творі, проблематика |
Соціально-психологічна драма |
|
52 |
Внутрішня й міжособистісна гармонія особистості як ідейна домінанта твору. Глибина почуттів і драма героїв. Соціальна витоки особистої драми. Засоби художнього вираження почуттів |
Соціально-психологічна драма |
|
53 |
Сценічне життя драми. Богдан Ступка у ролі Миколи у постановці Київського драматичного театру імені Івана Франка |
Образи драматичного твору |
|
54 |
Читацький практикум. Соціально-психологічна драма. «Ключі» до прочитання. Рецензія на театральну постановку драматичного твору (усно) |
||
55 |
Творчість І. Франка в загальноєвропейському і світовому контекстах |
||
56 |
Модернізм як розрив із традицією класичної літератури — пошук нових виражальних засобів: жанри, символічні образи, тип оповіді. Імпресіонізм, експресіонізм, символізм, неоромантизм як різні напрямки модернізму. Модернізм у живописі, архітектурі, вжитковому мистецтві |
Модернізм, Імпресіонізм як метод і напрям. Імпресіонізм як реалістичне письмо в живописі і літературі (безпосередня фіксація вражень). |
|
|
ЕКСПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. СТЕФАНИКА |
|||
57 |
Експресіонізм — літературно-мистецький напрям. експресіонізм в українській літературі. Експресіонізм у творчості В. Стефаника, О. Турянського |
Експресіонізм |
|
58 |
Головні етапи життя і творчості В. Стефаника. Особливості художнього світогляду письменника |
||
59 |
Новела «Камінний хрест» — український екзистенційний вибір між життям і смертю як в особистому, так і в національному вимірах |
Модернізм (повторення), експресіонізм |
|
60 |
В. Стефаник. Новела «Камінний хрест». Образ Івана Дідуха. Довершеність художньої форми. Багатство мови, мистецтво деталі. Символи в новелі |
Модернізм (повторення), експресіонізм |
|
61 |
Новела «Новина»; Життєва основа новели. удосконалення навичок ідейно-художнього аналізу твору |
Новела (повторення) |
|
62 |
Реалістичні картини трагічного життя простих селян. Образ Гриця Летючого |
Новела (повторення) |
|
63 |
Контрольна робота за творчістю І. Франка та В. Стефаника |
Модернізм як напрям мистецтва, імпресіонізм як метод і напрям, соціально-психологічна драма, біблійні образи в літературі, новела |
|
64 |
Література рідного краю. П. Грабовський |
||
65 |
Підсумковий урок. Систематизація знань, умінь і навичок |
Реалізм, модернізм як напрям мистецтва, імпресіонізм, експресіонізм, типізація; художній тип, особливості типізації героїв, соціально-побутова повість, соціально- психологічний роман, драма як рід літератури, трагікомедія, соціально-психологічна драма |
|