Усі уроки української літератури 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018

Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі - УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО

Мета: розкрити майстерність І. С. Нечуя-Левицького у змалюванні картин народного побуту, ознайомити учнів із основними засадами народної моралі та етики, особливостями національного характер та сприйняття українцями світу, допомогти учням дійти висновку про необхідність дотримання норм народної моралі як основи гармонійного життя, в зокрема і сімейного, та важливість культурної самоідентифікації для успішної адаптації в сучасному інформаційному глобалізованому світі.

Обладнання: портрет письменника, текст твору, ілюстративний матеріал на тему „картини побуту, звичаїв та обрядів у повісті „Кайдашева сім'я“.

Тип уроку: застосування знань і формування вмінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

2. Фронтальна бесіда

Ø Яке слово в заголовку повісті ключове? Наскільки важливою є сім'я для кожної людини? (У тлумачному словнику сказано, що сім'я — це об'єднання людей, зв'язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю, об'єднання, що ґрунтується на шлюбі або кровній спорідненості. Отже, для кожної людини — це опора, захист; від сім'ї людина чекає, що її тут підтримають, допоможуть, зрозуміють, виховають.)

Ø Куди ведуть сім'ю сварки і взаємна ненависть?

Ø Яку мету, на ваш погляд, ставив перед собою І. С. Нечуй-Левицький, починаючи писати повість? (Розкрити руйнівну силу жадоби до збагачення; засобами сатири засудити егоїзм, духовну черствість, потяг до власності, який веде до руйнування стосунків у сім'ї, нагадати про необхідність дотримання норм народної моралі як основи гармонійного життя, зокрема сімейного.)

IІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

І. Я. Франко назвав І. С. Нечуя-Левицького колосальним, всеобіймаючим оком України, а про „Кайдашеву сім'ю“ написав, що в ній „...усе виконує свою визначену автором роль, веде свою мистецьку партію, як інструмент у хорошому оркестрі чи хорі“. З цим не можна не погодитися, адже у повісті письменник показує нам не тільки темноту і безпросвітність, ідіотизм народного життя, духовну роз'єднаність, а також і великий творчий потенціал народу, вилитий ним у прислів'ях, приказках, віруваннях, обрядах і звичаях.

Повість „Кайдашева сім'я“ І. С. Нечуя-Левицького з повним правом можна назвати, як і „Енеїду“ І. П. Котляревського, енциклопедією народознавства. Вона знайомить нас з яскравими картинами життя і побуту українського села після скасування кріпацтва. У творі знаходимо описи буденного та святкового одягу селян та селянок, сільського двору, житла, забав сільської молоді, звичаїв „вулиці“, показано процес виготовлення полотна, згадано народні ремесла.

Про традиції народного побуту і моралі, цінності народної етики і піде мова на уроці.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Конкурс на кращого знавця тексту повісті

За 1-2 хв назвати якнайбільше елементів українознавства, які трапляються в повісті. (Обряди, звичаї, вірування, одяг, ремесла страви і под.)

2. Перевірка виконаної роботи, підбиття підсумків

3. Виступ учнів, які мали випереджувальне завдання дослідити звичаї і обряди, про які згадується в „Кайдашевій сім'ї“

Ø Що нового ви дізналися про українські народні традиції?

Ø Які із звичаїв і обрядів не були б зайвими і сьогодні?

Довідка

Деякі звичаї і вірування українського села, описані в повісті.

□ Зайшовши в хату, гість повинен сісти, цим він засвідчує повагу до хазяїв (с. 269).

□ У селі завжди вітаються одне з одним, бажають добра, якщо людина працює, їй потрібно сказати: „День добрий! Боже поможи!“ (с. 269)

□ У суботу пісень не співають — гріх (с. 205).

□ Якщо парубок хоче ходити до дівчини в чужому селі чи на чужу вулицю, то повинен поставити могорич парубкам того села чи вулиці (с. 246).

□ Як сходять зорі на небі, дівчата подають сім'ї вечерю і тільки тоді йдуть гуляти (с. 245).

□ Хто поститься дванадцять п'ятниць на рік, той не вмре наглою смертю та не потоне в воді (с. 175).

□ „Хто піде в Єрусалим або щороку в Києві у Лаврі їстиме паску, або вмре на самий Великдень, той спасеться, того душу янголи понесуть просто до Бога“ (с. 270).

□ Після сватання батьки парубка йдуть на оглядини в хату молодої. При зустрічі свати повинні поцілуватись (с. 195; 253).

□ Виходячи заміж, дівчина все повинна вміти робити по хатньому господарству (розтопити піч, спекти хліб, зварити борщ, прясти, шити) (с. 196-197; 205; 201; 209).

□ Після того як дівчина вийшла заміж, як би вона не почувалася в родині чоловіка, вона повинна залишатись з чоловіком: „Зав'язала голівоньку, не розв'яжеш довіку“ (с. 266).

□ За дівчиною дають придане (с. 209).

□ Дівчина переїжджає жити в хату нареченого (с. 201, 247).

□ Українське традиційне весілля гуляли чотиpи дні (с. 201).

□ На тому місці, де планують зводити хату, сіють пшеницю. якщо пшениця зійшла, то можна починати будівництво. Побудовану хату освячує піп (с. 235).

□ За стаpим звичаєм, все батьківське добpо переходило в руки меншому синові (с. 300).

□ До Різдва мазали стіни, мили лави, мисник, полиці. Пеpед самим святом різали кабана (с. 272).

□ Їсти вся сім'я сідала pазом (с. 181, 203).

□ У суботу їздили на ярмарок (с. 183).

□ Перед церквою і в церкві чоловіки знімали шапки (с. 179).

□ В хату, особливо перший раз, приходили з хлібом. (с. 195).

□ У будні дні дівчата одягали тільки червоні кибалки (с. 185; 192).

□ Хати в селах ставили вікнами і дверима на південь.

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Аналіз проблеми твору

Відомо, що високий духовний потенціал характеризував українську селянську родину. Про справедливість, чесність, порядність людей праці йдеться у численних фольклорних творах. „Згода в сімействі“ як морально-етичний ідеал підноситься у драмі Івана Котляревського „Наталка Полтавка“. Вся творчість Тараса Шевченка пройнята мрією про щастя людини, яке можливе тільки у духовному зв'язку батьків і дітей.

Ø Чому ж у сім'ї Кайдашів не шанують батьків?

Ø Чому немає духовної єдності між членами родини?

Сільська влада, односельці і навіть священик неодноразово намагалися примирити сім'ї, але так і не змогли. Можливо, ви змогли б зарадити цьому лихові? Який вихід із ситуації, що склалася, ви могли б запропонувати?

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Відомий літературознавець Н. Крутікова так сказала про повість І. Нечуя-Левицького „Кайдашева сім'я“: „Силою і правдивістю художнього відтворення побуту, селянства — безправного, обтяженого податками, розпорошеного, роз'єднаного, пригніченого темрявою і неуцтвом, ...цей твір займає почесне місце серед інших творів світової літератури на селянську тему („Земля“ Е. Золя, „Мужики“ Раймонта). На відміну від Золя, український письменник бачив не тільки темряву і забобонність селян, а й поезію сільського життя, прекрасні якості душі трудівника“. Згадаємо зміст повісті ще раз і заповнимо таблицю „Етичні та моралі настанови повісті для сучасної молоді“.

Заповнення таблиці „Етичні та моралі настанови повісті для сучасної молоді“

Що наслідувати

Чого уникати



Орієнтовна відповідь

Що наслідувати

Чого уникати

Працьовитість, ніжність, здатність щиро кохати, поетичність, любов до землі, до праці, охайність, ...

Пияцтва, егоїзму, грубості, лицемірства, жорстокості, жадібності, заздрощів, лайки, сварки в сім'ї, зневаги рідних .

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Уявіть, що ваш друг по інтернету просить вас розповісти про особливості світосприйняття українців, національний характер, народну мораль і етику. Підготуйте усну розповідь на основі повісті „Кайдашева сім'я“.

2. Повторіть матеріал уроку за конспектом.