Розробки уроків - Уроки позакласного читання. 3 клас - 2016 рік

КРАСА І МИЛОЗВУЧНІСТЬ ПОЕЗІЇ ДМИТРА ПАВЛИЧКА

Мета: поглибити знання учнів про творчість Дмитра Павличка; розкрити красу і своєрідність його поезії; навчати розуміти поетичну мову; розвивати творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до поезії.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Робота над висловами

— Прочитайте вислови (запис на дошці).

✵ Мова — як море. Століттями в нього стікали річки, річечки, струмочки слів.

✵ Слово до слова — зложиться мова.

— Як ви розумієте значення цих слів?

— З чим порівнюється мова?

— З чого складається наша мова?

2. Технологія «Кошик знань»

— Якими можуть бути слова?

— Кожна мова відображає розум, звички, почуття свого народу.

— А чи кожен з нас досконало володіє рідною мовою?

— Що може навчити правильної мови?

— Красі, співучості, правильності, виразності мови нас учить майстерність поетів, письменників, художні твори яких ми вивчаємо на уроках і читаємо самостійно.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

— Існують речі, здатні поліпшити настрій і викликати велику порцію позитивних емоцій.

Одна із них — це поезія.

Сьогоднішній урок позакласного читання ми присвячуємо творчості українського поета Дмитра Васильовича Павличка.

IV. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота з виставкою книг

— Хто автор книг?

— Прочитайте їх назви.

— Які книжки ви прочитали?

— Про що писав Д. Павличко?

— Які твори вам найбільше запам’яталися?

— Які плануєте прочитати?

2. Вікторина «За рядочками віршів Д. Павличка»

Уривки читають заздалегідь підготовлені учні.

✵ Наче вулик, наша школа.

Вся вона гуде, як рій.

І здається, що довкола

Розквітають квіти мрій. («Школа» )

✵ Небеса прозорі,

Як глибінь ріки.

Падають, як зорі,

З явора листки. («Небеса прозорі» )

✵ Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце на землі?

Сонце посміхнулося здаля:

— Правда, все я бачу з висоти,

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти! («Де найкраще місце на землі» )

✵ Видалось мені,

Що лежу я в сні,

Що співає мені мати

Золоті пісні,

Що мене торка

Ніжна і легка,

Наче те весняне сонце,

Мамина рука. («Весна» )

✵ Ще вчора не було,

Найбільше диво — пуп’янок.

А нині відкривається,

Як полум’я, зело… («Квітка» )

✵ Як виросту — збудую хату,

На хаті колесо приб’ю,

А там я поселю крилату

Лелечу клекітну сім’ю. («Мрія» )

3. Розповідь учителя

— Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селі Стоп- чатові (Польська Республіка, нині — Івано-Франківська обл.) у бідній сільській сім’ї.

З дитинства око хлопчика милували його рідні Карпати.

Справедливо говорять, що біографія поета — в його віршах. З поезії Дмитра Павличка справді можна дізнатися про його життєвий шлях.

Доля судилася Дмитрові така, як і всім українцям, та ще бідакам: злидні, тяжка праця, бідненька освіта — до того ж чужою мовою. Такий шлях і слався сину лісоруба. Кпини та знущання за рідну мову, за босі ноги…

Невеликі поезії він почав писати ще в дитинстві.

Проріс, як пагінець із землі, — й забуяв поетичний талант, народилися перші вірші, а далі й книжки.

У віршах поета — любов до України, до рідного народу, його історії, його мови.

У дитячому серці жила Україна —

Материнські веселі і журні пісні…

Подорожі по світу (Куба, Канада, Америка), глибоке ознайомлення зі світовою літературою не тільки розширили його уявлення про світ, але й наблизили до нього поезію Заходу і Сходу, збагатили художню палітру. Так, він блискуче оволодів такою складною віршовою формою, як сонет, зробив чималий внесок у його цікавий різновид — білий сонет, увів в українську літературу поширені в близькосхідній ліриці рубаї, відродив у сучасній поезії жанр притчі.

Багато його віршів покладено на музику і стали відомими піснями. Одна з славнозвісних пісень «Два кольори» дуже популярна серед українців.

Дмитро Павличко — один з найвизначніших українських перекладачів. Перекладає з англійської, іспанської, італійської, французької, португальської, їдиш та багатьох слов’янських мов.

Завдяки зусиллям Павличка вперше українською мовою з’явилося повне зібрання творів Шекспіра в шести томах (видавництво «Дніпро», 1986р.).

З жовтня 1995 до травня 1998 р. Павличко був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словацькій Республіці.

Павличко був також Послом України в Республіці Польща у період з весни 1999 р. по лютий 2002 р. Завдяки його клопотанню в центрі Варшави за півкілометра від знаменитих Варшавських Лазенок в березні 2002 р. було споруджено пам’ятник Тарасові Шевченку.

4. Читання й обговорення творів Дмитра Павличка

1) Опрацювання вірша «Обруч».

Самостійне читання вірша технікою «Бджілка»

Біжить хлопчик, білий чубчик,

мов курча,

Підганяє паличкою обруча.

За ним сонце, наче мати, — навздогін:

Щоб не впав, бува, та не побився він!

По долині, по стежині, біля круч

Біжить сонце, білий чубчик та й обруч.

І нема, немає в світі далини,

Де спинилися б невтомні бігуни.

Ах, обруч! Куди, куди він так жене

По стежині через поле весняне?

Я питаюсь, бо ж то я — оте хлоп’я,

А те сонце — то матусенька моя.

2) Бесіда за змістом.

— Чому присвячений вірш?

— Які почуття викликає?

— Про що згадує поет?

— Як поет описує себе у дитинстві?

— Як він називає матусю? Чому?

— Про що піклується матуся-сонечко у вірші?

3) Опрацювання вірша «Дядько Дощ».

Читання вірша технікою «Земля — небо»

Дядько Дощ стоїть над лісом,

Неба велетень сяга.

Він сміється, мов залізом

Дудонить: — Га-га! Га-га!

Одягнувся, мов на свята,

Запорозький в нього шик:

Тучі шапка сивувата,

Блискавки червоний шлик.

Довжелезні срібні вуса

Люто вітер розвіва.

І тремтить пшениця руса,

І втіка за горб трава!

2) Бесіда за змістом з елементами вибіркового читання.

— Про яке явище природи розповідає поет?

— Яким побачив дощ поет? Прочитайте.

— Чи подобається вам таке порівняння?

— Назвіть елементи звуконаслідування.

— Навіщо їх використовує поет?

— Які образні вирази використовує поет для зображення дощу?

— Які ілюстрації ви намалювали б до цього вірша?

5. Фізкультхвилинка

6. Опрацювання вірша «Розмова» за народними мотивами

1) Первинне читання вірша «Розмова» учнями мовчки.

— Де ти, киценько, була?

— Я була аж край села.

— Що ти, кицю, там робила?

— Хвостом жито молотила.

— А може, то був овес?

— Ні, овес молотив пес.

— Що за працю ти дістала?

— А дістала кусень сала.

— Де те сало, покажи ж?!

— А те сало з’їла миш.

— Де та миш, моя кицютко?

— В нірочку забігла хутко.

— Де та нірочка?

— В траві,

У шовковій мураві.

— Де ж та мурава шовкова?

— Випасла ряба корова.

— Де корова та ряба?

— В стайні коло жолоба.

— Де та стайня, кицю мила?

— Блискавка її спалила.

— Де та блискавка лиха?

— В тучах доню колиха.

— А куди поділись тучі?

— Порвав вітер на онучі.

— А де ж він, скажи мені?

— В димарі співа пісні.

— Де ж димар?

— Там, де на хаті Хвилі диму волохаті.

— А куди подівся дим?

— Не дивилась я за ним.

— А чому ж ти не гляділа?

— Бо на хаті не сиділа.

2) Бесіда.

— У формі чого написано вірш? (У формі діалогу)

— Чому вірш визиває посмішку?

— Кого згадує автор?

— На що схожий за жанром вірш? (Забавлянки, потішки)

3) Робота в парах. Читання вірша за особами.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ

Тестування

1. Хто є головним героєм вірша «Обруч» ?

а) Школяр;

б) маленький автор;

в) немовля.

2. З ким Д. Павличко порівнює дощ у вірші «Дядько Дощ» ?

а) З козаком;

б) з солдатом;

в) з хліборобом.

3. З ким відбувається розмова у вірші «Розмова» ?

а) З цуценям;

б) з горобчиком;

в) з кицею.

4. Дмитро Павличко — це:

а) поет, композитор, письменник;

б) перекладач, поет, посол;

в) архітектор, художник, поет.

Відповіді: 1б; 2а; 3в; 4б.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

— Чим сподобався?

— Що цікавого дізналися?

— З якими творами ознайомилися?

— Які твори Дмитра Павличка хотіли б прочитати самостійно?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Т. Г. Шевченко — великий співець України». Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.