ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ 3 клас - Конспекти уроків - 2014 рік

Таємниці природи

Матеріал до уроку. Євген Гуцало „Прелюдія весни”.

Мета. Вчити учнів висловлювати особисті враження і почуття: удосконалювати навички правильного, виразного свідомого читання, збагачу вати словниковий запас учнів. Активізувати пізнавальну діяльність. Розвивати творчі здібності, логічне та образне мислення, мовлення, пам'ять, спостережливість. Виховувати любов до природи, рідного краю.

Обладнання. Загадки, картки для завдань.

Хід уроку

І. Організація класу. Мовна розминка.

1. Артикуляційна розминка.

— Запрошуємо тишу — ц-ц-ц.

— Вітерець у лісі — ш-ш-ш.

— Прилетіли птахи — шух-шух-шух.

— Заспівав соловей — тьох-тьох-тьох.

— Тануть бурульки — как-кап-кап.

— Дзюркоче вода в струмочку — дз-дз-дз.

2. Робота з чистомовкою.

На-на-на — настала ... (весна).

Ок-ок-ок — розтанув ... (сніжок).

Ки-ки-ки — прилетіли ... (шпаки).

Че-че-че — вода в річці ... (тече).

Ки-ки-ки — заспівали ... (пташки).

Ей-ей-ей — заспівав ... (соловей).

Са-са-са — на дворі ... (краса).

3. Вправа на формування уміння розширювати й уточнювати висловлювання.

Гра „Доповни речення”.

Пташка співає.

Пташка співає _______.

Пташка співає _______ _______.

_______ пташка співає _______ _______.

_______ _______ пташка співає _______ _______ _______.

4. Робота над загадкою.

— Пропоную, любі діти, відгадати загадку.

Прийшла вона до нас прекрасна,

Многоцвітна, тепла, ясна.

Ніби дівчина в вінку.

Ожили луки, діброви.

Повно гомону, розмови

І пісень в чагарнику. (Весна)

І. Франко

— Чому ви зразу здогадалися, що то весна? (Тому, що вона дійсно прекрасна, тепла, ясна пора року. З приходом весни оживають луки, діброви, ліси. Скрізь чутно пташині голоси, їх дзвінкі пісні.)

— З ким порівнюється весна? (З молодою вродливою дівчиною, на голові якої чарівний вінок.)

— Заплющіть очі і пошепки вимовіть „весна, весна...”.

— Розплющіть очі. Яке почуття у вас виникло? (Стало на душі тепло, приємно. Настрій покращився. Хочеться співати...)

5. Розумова гімнастика.

— Давайте підберемо до слова „весна” прикметники.

чудесна

весела

ясна

працьовита

радісна

зеленокрила

красива

чарівна

многоцвітна

сонячна

6. Гра „Пройди лабіринт — прочитай слово”.

— Що означають пі слова? Назвіть їх у правильному порядку.

7. Збагачення словника.

— Чи знаєте ви, що означають ці слова?

Березоль просинец

сочень вербник

— Що означає кожне слово? Увімкніть свою уяву, фантазію і розкажіть, що ви уявляєте.

Словникова робота з кожним словом.

— Усе це давні народні назви місця березня.

8. Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.

— Прочитайте, як в давнину по-різному називали квітень.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

— Природа, яка нас оточує, може звучати безліччю голосів. Звуки природи спостережливій людині можуть розказати багато цікавого і незвичайного, викликати в душі найнесподіваніші почуття. Сьогодні на уроці ми відчуємо весну, яку описав для нас Євген Гуцало.

ІІІ. Опрацювання оповідання Євгена Гуцала „Прелюдія весни”.

1. Робота над заголовком.

— Прочитайте назву твору. Яке слово малозрозуміле? Чи можна передбачити, про що йдеться утворі?

2. Читання оповідання вчителем.

— Які картини ви уявили, коли слухали оповідання?

— Від чийого імені ведеться розповідь у творі?

3. Словникова робота.

1) Читання колонок слів.

Шпóра

сéбто

дéщиця

глузувáв

країна

погомонíти

прелюдія

либонь

цямрина

скрижанíлою

Читання слів вголос „луною” (за вчителем), тоді напівголосне в парі (один одному).

2) Пояснення значення слів із підручника.

3) Добір синонімів до слів снопчика. (Тобто, насміхався, поговорити, мабуть, дуже холодною.)

4. Читання тексту за логічно-закінченими частинами.

1) Читання вголос від початку до слів „...з-за лісу та з-за пралісу!” (І абзац).

— Який місяць описує автор?

— Якою мовою автор спілкується з природою?

— До кого автор звернувся першим?

2) Читання мовчки II абзацу.

— Куди автор помандрував?

— З яким проханням автор подумки звернувся до річки?

3) Читання „буксиром”.

За учителем або сильнішим учнем до слів, ...що від крику земля тремтить?”.

— Який настрій був у автора?

— Хто „найбільше всіх кричить, а менше всіх робить”?

4) Читання „ланцюжком” до кінця.

— З ким ще вів свою розмову автор?

5. Вибіркове читання.

— Знайдіть у тексті загадки. Зачитайте їх. Поясніть, для чого автор їх використав у своєму тексті.

— Що ще з усної народної творчості використано автором у тексті? (Скоромовка)

— Відшукайте її і зачитайте, („...ліз карасик через перелазик та у воду — плюсь!...”)

6. Вправи на розвиток швидкості читання.

1) Гра „Хто швидше?”.

— Знайдіть і прочитайте речення, в яких зустрічаються слова з І колонки слів.

2) Гра „Розвідники”.

— Знайдіть у тексті порівняння. Що автор хотів ними підкреслити?

7. Робота над ілюстрацією до оповідання.

— Розгляньте малюнок до твору (с. 144). Що художник зобразив на малюнку? Знайдіть і зачитайте уривок оповідання, який зобразив художник.

— Які ще малюнки можна запропонувати до оповідання Євгена Гуцала?

8. Розвиток зв'язного мовлення.

— Поміркуйте, до кого ще під час своєї прогулянки міг звернутися автор.

— З яким проханням можна було б звернутися до беріз? До птахів?

9. Робота з зошитом (с. 44).

IV. Підсумок уроку.

— Чи згодні ви з думкою, що Євген Гуцало уміє спостерігати за природою, описувати її? Доведіть свою думку прикладами з тексту.