ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ

Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна

Уроки української літератури. Учитель року - Є. І. Науменко 2007

Відтворення важких переживань матері і сина, роздуми про сенс життя в оповіданні Михайла Коцюбинського «Що записано в книгу життя»
Гаврилюк Оксана Володимирівна - Вивчення творчості Михайло Коцюбинського. Цикл уроків
8 клас

Мета: допомогти учням збагнути проблеми, порушені автором в оповіданні; формувати навички аналізу художнього твору; розвивати вміння знаходити вивчені художні засоби, визначати їх роль у творі; розвивати образну уяву, вміння самостійно робити висновки з приводу почутого і прочитаного; сприяти вихованню милосердя, любові та поваги до батьків.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Методи, прийоми і форми роботи: виразне читання тексту, словесне малювання, ілюстрування, «ключові слова» (індивідуальна та парна робота), евристична бесіда, проблемний виклад, дискусія.

Обладнання: тексти твору, Біблія, свічка, символічний букет (квітуча і суха гілка), аудіозапис плачу «Матінко, матінко наша» (Ніна Матвієнко), ілюстрації учнів до оповідання.

В життя приходиш чистий і красивий.

З життя ідеш заморений і сивий...

Ліна Костенко — Шануй батька твого і матір твою,

і благо тобі буде, і довговічним будеш ти на землі.

Біблія

ХІД УРОКУ

I. Мотиваційний етап

1. Проблеми

Для чого людина приходить у цей світ? Що вона має записати у книгу власного життя?

2. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку

Звучить уривок із української народної пісні «Ой, з-за гори кам’яної».

Ой, з-за гори кам’яної

Голуби літають...

Не зазнала розкошоньки —

Вже літа минають.

Учитель читає (бажано напам’ять) початок оповідання (до слів «...І босі ноги невістки, що ставали перед самим обличчям та закривали ввесь світ»).

2. Актуалізація досвіду

— Ви послухали початок оповідання Михайла Коцюбинського «Що записано в книгу життя», вдома ви прочитали твір. Які думки і почуття викликав він у вас? Що найбільше схвилювало і чому?

Подаємо фрагменти відповідей учнів.

— Мене найбільше вразило зневажливе ставлення у родині до старої жінки. Хоча я намагався зрозуміти сина, адже голод змушував Потапа думати про дітей. Коли я читав твір, мені хотілося чимось допомогти цій сім’ї.

— Найбільше мене схвилювали переживання матері. Вона настільки гостро відчувала, що стала зайвою, що воліла краще вмерти, ніж заважати дітям. У мене твір викликав сумні почуття.

ІІ. Цілевизначення та планування

1. Оголошення теми уроку

— Ви сумували, співчували, хотіли втішити, завдячуючи кому? Письменникові, його мудрому слову. Сьогодні на уроці ми спробуємо з’ясувати, як за допомогою художнього слова автор відтворює переживання персонажів, їх думки, почуття; разом із письменником замислимось над тим, що таке життя, для чого людина приходить у цей світ і що вона повинна записати у книгу власного життя. (Учні записують у зошити тему уроку та проблеми.)

2. Визначення цілей та узгодження плану роботи

✵ Чого ви хочете навчитися на уроці? Сформулюйте, будь ласка, цілі заняття. (Школярі визначають цілі, вчитель говорить, чого він чекає від уроку.)

✵ Прочитайте епіграф до уроку. Чи співзвучні слова Ліни Костенко оповіданню? Чим саме?

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1. Бесіда на осмислення сутності твору

— Як ви розумієте назву? Який особливий зміст прихований у заголовку? («Книга життя» — це саме життя. У старості кожен читає свою «книгу життя», тобто згадує минуле. Кожен пише свою книгу, і якою вона буде, залежить тільки від самої людини)

2. Доповнення учителя або учня-мовознавця

Вислів «книга життя» — біблійного походження, вживається він у значенні «майбутнє людини; те, що їй призначено долею» (Коваль А. Спочатку було слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. — К.: Либідь, 2001.— С. 270). Мабуть, М. Коцюбинський хотів не тільки розповісти про біду матері, сім’ї, доведеної злиднями до відчаю, а й змусити нас замислитись над тим, що кожен із нас запише у книгу власного життя, адже у цій книзі жодної сторінки не перепишеш.

— Відтворіть словами картину, яку змальовує автор на початку оповідання. Які образи постали у вашій уяві? Відповідаючи, використовуйте текст. (Відповідь можна проілюструвати малюнками.)

— Стара, забута смертю мати, яка досі «роками валялася на печі», мусила лягти на підлозі, бо захворіла онука. Тепер все змінилося в її очах, «все виросло зразу: онуки, що спиналися над бабою до мисника... синові чоботи, старі, намерзлі, важкі, як гори, і босі ноги невістки, що ставали перед самим обличчям та закривали ввесь світ». У хаті холодно, бо вогонь, хоч «паливо жер, та все ж вмирав з голоду», а «чорні кутки роззявляли беззубі роти і дихали зогнилою вогкістю». Нужда, безвихідь, голод і холод оселилися у хаті.

3. Спостереження над мовою твору

✵ Чому, розповідаючи про матір, письменник каже, що вона досі «валялася» на печі? Чому автор змінює ракурс, із якого баба дивиться на все? (Валяється щось непотрібне. Автор цим словом підкреслює, що матір була зайвою, але, можливо, раніше це не було так помітно. Тепер, коли лягла у кутку на підлозі, вона всім почала заважати)

✵ Які ще слова свідчать про те, що мати нікому не потрібна? (Життя виїло силу із неї і, як лушпиння з картоплі, кинуло в кут; таргани шарудять коло неї, як коло старої ганчірки. Небагато місця займає баба на світі, куток під мисником, а всім заважає. Невістка брала віник і, закриваючи бабу хмарою пилу, казала: «Ноги прийміть! Викину в сіни разом з сміттям!..» Коли мова заходила про матір, син тільки сопів і сердито зиркав у куток. Онукам було скучно слухати бабу, вони розтягали зморшки на її шиї, мацали ноги, схожі на патики, і питали: «Бабо, коли ви помрете?»)

✵ Дослідіть, як майстерно описує автор матір і сина. Запишіть у таблицю цитати, які характеризують персонажів. (Учні працюють спочатку індивідуально (4—5 хв), потім у парах (4—5 хв)).

✵ Користуючись зробленими записами, опишіть матір і сина. Чи відчули ви ставлення автора до героїв? Які почуття до персонажів виникли у вас? (Кожна деталь портрета не просто змальовує зовнішність, а й розкриває складні переживання героїв. Автор із співчуттям ставиться до матері, таке ж почуття виникає і в читача. До сина автор ставиться із розумінням, не засуджує його)

✵ Які думки турбують бабусю? (Нащо вона? Кому потрібна? Не докличеться смерті... Але й лякає смерть, бо де син візьме грошей, щоб поховати? Вона відчуває, що стала для дітей тягарем, якого хочуть позбутися)

4. Читання в особах уривка з оповідання

Прочитайте діалог матері і сина (від слів «Міркувала щось баба...» до «Матінко Божа, не суди сина, суди нужду людську») за особами. Засобами виразного читання намагайтеся передати внутрішній стан персонажів.

✵ Чи було рішення відвезти матір у гай несподіваним? (Потап і раніше думав про це: «Мамине слово падало в нього, як зерно в зготовану ниву...» Спутані, темні, як клубок хмар, думки не давали Потапові заснути. Він гнав їх від себе, а разом з тим, наче наперекір, виринало з пам’яті напівзабуте, про що чув од мами або од баби своєї, як колись, у давнину, діти вивозили в ліс або на поле своїх старих батьків і там покидали їх (схожа легенда є в японському епосі))

✵ Прокоментуйте роздуми Потапа: «Нащо життя старому? Старе мусить вмирати, молоде жити. Так все на світі...» Чи погоджуєтеся ви з цим? (Старе мусить вмирати, молоде жити — такий закон природи. Цим Потап намагається виправдати себе. Але кожен має право на життя. Посягання на життя — злочин і гріх. Одна із біблійних заповідей каже: «Шануй батька твого і матір твою, і благо тобі буде, і довговічним будеш ти на землі». Якщо Потап зараз так ставиться до матері, то колись його діти будуть так ставитися до нього)

✵ Прокоментуйте слова Потапа: «Люди! Вони осудять. Коли з голоду гинеш з малими дітьми, коли од біди виєш, як пес, коли тебе пече і крає — нема людей. Нема на світі страшнішої пустки, як та, що зветься людьми».

✵ Як поводить себе Потап, коли везе матір до гаю? Чому? (Він розповідає матері сільські новини, говорить голосно, щоб «криком прогнати те таємниче і полохливе, що стояло між ними)

✵ Що «те»? Чому воно «таємниче і полохливе»? (Можливо, це сумніви Потапа?)

Порівняйте пейзажі (1. День був тихий, важкий. Сіре, переповнене небо здушило землю, а по ній лазив туман, як неприкаяні душі. 2. В глибокій тиші дерева снували біле мереживо гілок, наче збирались закинути невід в глибокі води неба, де неясно тремтіли золотою лускою, мов рибки, зорі). Визначте, які художні засоби використано, з якою метою. Яка роль цих пейзажів у творі?

— Перший пейзаж похмурий, сірий. Порівняння «туман лазив, як неприкаяні душі» допомагає передати тривогу, сумніви, які шматують душу сина. Другий пейзаж — величний, піднесений. Такий настрій створюють використані письменником метафори у поєднанні з порівняннями «дерева снували біле мереживо гілок, наче збиралися закинути невід у глибокі води неба», «золотою лускою тремтіли, мов рибки, зорі». Мабуть, автор хотів підкреслити, що у душі сина таки пробудилося почуття поваги до матері. А можливо, автор хоче ствердити єдність людини з природою, яка ніби розуміє почуття персонажів твору.

4. Виразне читання уривка

Учитель або підготовлений учень читає уривок від слів: ««Краще, ніж в церкві»,— подумав» до «Свічка тихо і рівно палала поміж деревами, немов зірка разом з інеєм спустилась на землю і спочивала в снігу». Прослуховування аудіозапису плачу «Матінко, матінко наша» (Ніна Матвієнко).

— Коцюбинський не розповідає нам, про що думає у гаю бабуся, коли залишається одна. Спробуйте передати словами, що відчуває вона.

— Що переживає Потап, їдучи додому? Чому він вирішив повернутися? (По дорозі додому Потап згадує дитинство. Як приємно було, коли мати одягала чисту сорочку і давала пирога. «Ще було гарно, як померли тато», бо тоді Потап наївся. Над головою в Потапа пропливла хмаринка, і йому здалося, що то мамина душа. Він уявляє, як було б гарно, аби маму ховали по-християнськи: приходять люди, «теплом диха чесна громада, і диха з полумиска варене м’ясо...» Я думаю, що Потап хотів, щоб похоронили маму по-християнськи, а може, хотів наїстися, тому й вирішив повернутися. (Саме так пояснював фінал оповідання сам автор.))

— У душі сина пробуджуються людські почуття. Він вкриває у лісі матір веретою, хоч жінка просила забрати додому, і повертається по матір.

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап

✵ Що ми робили на уроці? Які асоціації, думки виникли у вас в процесі аналізу твору? (Вчилися «розуміти» героїв твору, пояснювати, як за допомогою художнього слова автор відтворює переживання персонажів, їх почуття; вчилися доводити свої думки. — Я згадала свою бабусю. Коли мої батьки пропонували їй на зиму приїхати до нас у місто, вона відмовилася, казала, що не хоче нам заважати. У моїй сім’ї з великою повагою ставляться до бабусі)

✵ Чи досягли ми поставлених завдань?

✵ Можливо, якісь ваші запитання залишилися без відповіді?

✵ Визначте проблематику твору. (Автор порушує такі вічні проблеми, як життя і смерть, батьки і діти, байдужість і милосердя, добро і зло)

✵ То для чого ж ми, люди, приходимо у світ і що маємо записати у книгу власного життя? (Ліна Костенко каже: «В життя приходиш чистий і красивий. З життя ідеш заморений і сивий...» Напевно, усі люди народжуються «чистими і красивими», а життя їх часто робить жорстокими. Мабуть, треба навчитися не приймати жорстокості у серце, протистояти їй. Життя — це не чернетка, його не перепишеш, тому потрібно жити достойно)

V. Домашнє завдання

Письменник не завершив твору. Спробуйте стати співавторами М. Коцюбинського і написати закінчення до цього оповідання. Можете написати лист до Потапа або дати письмову відповідь на проблемне запитання уроку. Це й буде вашим домашнім завданням.

Додаток

Фрагмент календарного планування уроків української літератури у 8 класі (за програмою Н. Волошиної, О. Бандури) з теми «Михайло Коцюбинський»

Фрагмент технологічної картки

ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ

Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти