Українська література. Конспекти уроків. 5 клас - І семестр - 2016 рік

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ № 1. СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ. КАЗКИ У ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ ОДЕЩИНИ. ІВАН ПЛАХТІН „КАЗКА ПРО ДУШУ“ - Світ фантазії, мудрості (продовження)

Мета:

- повторити вивчене про особливості казок як жанру усної народної творчості; розкрити поняття „викривлена, іржава“ душа та причини, що призводять до цього; підвести учнів до усвідомлення відповідальності людини за стан її душі;

- розвивати вміння аналізувати художній текст, робити висновки;

- виховувати чуйність, людяність, відповідальність за красу своєї душі.

ТИП уроку: урок літератури рідного краю.

Обладнання: книжкова виставка літератури письменників одещини.

Казка вчить, ЯК на світі жить.

Народна мудрість

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

(Привітання З новим навчальним РОКОМ, обмін побажаннями.)

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Конкурс-інсценізація „Відгадай казку“

Групи учнів, підготовлених учителем заздалегідь (бажано, щоб на них були бодай фрагменти костюмів персонажів, яких вони зображують), інсценізують уривки з народних та літературних казок.

Клас має відгадати, уривок з якої казки інсценують. Це може бути уривок із казки про „Мудру дівчину“, монолог Домовичка із „Потерчат“ Королева-Старого, діалог Лисиці-сестриці та Вовка із казки „Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат“, сцена бою зі Змієм із „Котигорошка“, фрагмент із „Фарбованого Лиса“ й навіть сценка зустрічі Колобка з Вовком чи Ведмедем.

Оцінюють і „артистів“, і кращих знавців казок.

2. Повторення особливостей казок

· Яку роль у житті народу відігравали народні казки?

· Для чого їх складали?

· Що таке літературна казка?

· Для чого їх складали?

· Чиї казки ви пам'ятаєте?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

Вітаю вас, мої юні друзі, на уроці вивчення літератури рідного краю. Так, письменники Одещини також писали власні казки, а іноді переробляли народні. Прослухайте уривок з казки Володимира Івановича „В сніговицю“.

· Чим казка В. Івановича відрізняється від народної? (Діалоги діда З бабою, відірваний лисячий хвіст, глузування звірів із безхвостої лисиці, „хор“ сорок, мораль: „Хто живе нечесно, горе тому буде“.)

2. Робота з епіграфом

(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)

· Як ви розумієте епіграф? (Казки допомагають людині зрозуміти, як краще поводитися в тій чи іншій ситуації, які якості цінуються людьми і яких рис характеру слід позбавлятися.)

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)

IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Словникова робота

· Як ви розумієте вираз „іржава, викривлена душа“? Про яких людей можна сказати, що вони мають іржаві, викривлені душі?

· Дібрати синоніми до виразу „іржава, викривлена душа“.

Учні фантазують, складають свої казки на основі асоціацій, викликаних цими словами. Найкращі розповіді можна оцінити, незалежно від того, чи їх зміст співвідноситься з казкою І. Плахтіна, чи ні, бо мета цієї форми роботи — не „вгадати“ зміст, а створити щось нове, власне. Зміст конкретного твору, як правило, ніколи не „вгадується“, бо фантазія різних людей працює в різних напрямках і ті самі слова в різних людей викликають різні асоціації.

2. Читання казки І. Плахтіна частинами та складання і запис у зошитах простого плану, наприклад:

1. Арсеній Іванович розповідає казку.

2. Микита — чоловік з іржавою, викривленою душею.

3. Хвороба Микити та порада лікарів.

4. Чарівник-коваль.

5. Микита сам вирівнює свою душу.

6. Микитина радість.

7. Зрада душі і смерть Микити.

8. Думки хлопчика.

Пунктами плану мають стати заголовки до кожної з прочитаних частин, запропоновані учнями. Після обговорення та уточнення формулювань заголовки під відповідною нумерацією записують у зошити як пункти плану.

Після кожної частини проводять бесіду з учнями за її змістом. Звертають увагу на причиново-наслідкові зв'язки, деталі, влучні вирази, художні засоби тощо.

3. Бесіда

· Що означає фразеологізм „на вус мотайте“? (Запам'ятайте)

· Чому душа Микити стала спотвореною? Чи була в цьому його вина? (ЗВІСНО, ЩО так, бо душа спотворюється — „ржавіє“, „викривлюється“ — від ЗЛОСТІ, від людської черствості, від ліні, жадібності. Людина сама спотворює власну душу.)

· Чому в Микити виникло бажання виправити свою душу? Що його спонукало до цього? Як би ви назвали Микитину хворобу? (Совість замучила.)

· Чому душу виправляє саме коваль дуже важким молотом, то розжарюючи її на вогні, то опускаючи в холодну воду? Хіба не міг письменник вигадати якусь чарівну фею, яка б махнула своєю паличкою — і душа б вмить стала прекрасною? („Виправлення душі“ — звільнення від лихих звичок, від негативних рис — то дуже нелегка справа. Змінити свій характер, СВОЄ ставлення до людей — дуже важко. Тут одним помахом чарівної палички не обійдешся.)

· Коваль змушує Микиту самого брати до рук молота й самому працювати над виправленням своєї душі. Чому? (Людина сама повинна докладати зусилля до того, щоб її душа була прекрасною, доброю, людяною, бо НІХТО, НІ тато, ні мама, ні вчитель, НІ друг ЦЬОГО замість самої людини зробити не зможе. Вони можуть допомогти людині стати на правильний ШЛЯХ, але тільки тоді, коли вона сама хоче виправитись, сама докладає зусилля до того.)

· Як змінилося життя Микити після того, як вирівнялась і очистилася його душа?

· Як зреагували хлопчики, які слухали казку, на вчинок Микити?

· Чи згодні ви з їхніми думками?

· Чому Микита, який так довго жив неправдою і злом, тоді жив і не думав помирати, а тепер, ледь вчинивши неправедний вчинок,— помер? (Зіпсована, іржава душа легко ширилася З негідними вчинками свого володаря, а для чистої й прямої душі такі вчинки — нестерпні. Тому вона просто покинула людину, що зневажила її.)

· Що нового до цих думок додали ми з вами, обговорюючи причину Микитиної смерті? (Що треба шанувати, не зневажати свою душу негідними вчинками.)

· Чому Арсеній Іванович відмовився розповідати нову казку?

· Хлопчик після прослуховування казки думав про коваля, що кує душі. А про що думаєте ви? (Мабуть, все-таки не про коваля слід би думати, а про те, як зробити так, щоб душа не заіржавіла.)

4. Переказування казки за планом

V. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Рефлексія

· Які почуття викликає у вас головний персонаж казки? Чому? (Відповіді, очевидно, будуть різні. Більшість дітей засуджуватимуть Микиту і матимуть рацію. Але обов'язково знайдуться й такі, що, засуджуючи, пожаліють його. Думається, що це важливо. Адже лихі, нечесні люди викликають не тільки почуття неприязні, огиди, а й почуття жалю, бо вони самі обкрадають себе, позбавляють тієї радості любові й світла, які осявають життя добрих і чесних людей, попри найрізноманітніші прикрощі, нестатки чи біди.)

2. Слово вчителя

Прочитаймо ще раз прислів'я, яке ми взяли епіграфом до нашого уроку: „Казка вчить, як на світі жить“. То чого ж нас навчила мудра казка одеського письменника Івана Плахтіна? Які уроки ми взяли з неї?

- Бути добрими, не кривдити нікого.

- Мати неіржаву й невикривлену душу.

- Уміти самому виправляти свої вади.

- Мати силу волі, щоб не повторювати свої помилки.

- Не ображати свою душу негідними вчинками. Дорожити нею.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти план характеристики Микити.