Усі уроки української літератури. 5 клас - А. І. Кривобокова 2013

Україна часів Т. Шевченка. Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка - інша, художня реальність, створена уявою митця (на основі повісті С. Васильченка «В бур'янах»)
Рідна Україна. Світ природи

Мета:

□ Навчальна: ознайомити учнів із цікавими сторінками біографії автора; опрацювати ідейно-художній зміст програмного твору, визначити його тему й ідею, охарактеризувати головних персонажів, навчитись розуміти художню реальність митця.

□ Виховна: виховувати любов до батьківщини, патріотизм.

□ Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, вміння висловлювати свою думку.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Актуалізація опорних знань. «Мозковий штурм»

Де народився Т. Шевченко?

Як називалась перша збірка письменника?

Скільки років було Т. Шевченку, коли його викупили із кріпацтва?

Коли помер Т. Шевченко?

Чи вважаєте ви Т. Шевченка великим Кобзарем української поезії? Доведіть думку.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Сьогодні на уроці ми перегорнемо ще одну сторінку життя Т. Шевченко та дізнаємось про Україну часів шевченківської доби. Для того щоб дізнатись, яку саме сторінку життя ми побачимо, нам треба розшифрувати слово.

Рубрика «Шифрувальник»

(Дитинство)

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Тарас Григорович Шевченко — гордість і слава України. Його «Кобзар» — це найблагородніший супутник кожного українця. У повісті «В бур’янах» Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса. Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть виснаженими. Змалечку Тараса доглядала сестра Катерина. Родина Шевченків жила злиденно. їхня хата була чи не найгіршою в селі: кривобока, в дірках, стояла вона край села, як примара.

Тарас ріс не зовсім слухняним: то десь заграється, то завіється в полі, а потім із чумаками повертається додому. Та найбільше полюбляв хлопчик слухати сумні розповіді про кріпаччину й панів, про Сибір та страшну солдатчину. Тарас слухав ці невеселі оповіді, а на серці наче камінь лежав: так стискав його жаль. Справжнім святом був прихід кобзаря. Слова про героїчне минуле українського народу змушували хлопчика замислюватися над життям. Ось як описує цей епізод Степан Васильченко: «Тарасові завмирало чогось маленьке серце. А після виступу кобзаря чув він гомін дорослих: «Народ терпить, а як терпець увірветься — хай тоді не просять — і не помилують». Після сходин Тарас грався в гайдамаків: рубав бур’яни лозиною, ніби панам голови стинав. Пізніше Тараса віддали в навчання до дяка. Саме тут хлопчик вперше відчув потяг до малювання й словесної творчості. Цей потяг був непереможний та жагучий: «Хлопцеві мріялась позолочена книжка, у яку він по своїй вподобі вписував би вірші». Але дуже важко бути щасливим у нещасливому світі. Від непосильної праці та злиднів померла мати. Згодом помер і батько. Діти лишилися з мачухою. Тарас був «упертий, правдивий і гарячий», і тому, не захотівши миритися з несправедливими наріканнями мачухи, подався світ за очі. Після цього почалося не життя, а справжня мука. Хлопець був у дяка не лише за школяра, а й за наймита. Тарас ходив завжди голодний, босий і простоволосий узимку й улітку, у полатаній сорочці. Коли випадала хвилина, хлопець забирався в бур’яни й співав про тяжку долю сироти, про несправедливість та злидні, що існують у світі.

Повість Степана Васильченка «В бур’янах» глибоко вражає своїм драматизмом. За часів свого дитинства Тарас Шевченко знаходився в нелегкому становищі. Але його доля була долею всього українського народу. Пройде зовсім небагато часу, і колишній дяків наймит, що ховався в бур’янах, підійме свій могутній гнівний голос, і луною розкотиться по світу святе Кобзареве слово.

2. Робота з текстом

2.1. Тема: тяжке становище селянської України часів дитинства Т. Шевченка.

2.2. Ідея: перші кроки поета.

2.3. Основна думка: випробування долі здатні перенести великі люди, а саме Т. Шевченко.

2.4. Композиція: три частини.

I частина: передбачення долі поета «Виросте твій син неабиякою людиною — буде змагатися з панами та царями».

II частина: Шевченко — немовля.

III частина: пригоди маленького Тараса. Жага до свободи.

2.5. Герої: Мати, батько, чумаки, Катря, Тарас, Баба.

Жанр: повість.

2.6. Словникова робота.

□ Старий стиль — календар, яким користувалися за часів Шевченка.

□ Талан — доля, життєвий шлях.

□ Кукла — загорнутий у ганчірку жований хліб.

□ Кармелюк — ватажок повсталих селян на Поділлі.

□ Плахта — жіночий одяг типу спідниці.

2.7. Читання твору.

2.8. Рубрика «Знайди у тексті» за питаннями

Яку долю ненародженої дитини побачила бабуся? («А побачила я,— сидить за столом повно всякого панства, а поміж панством — мужик стоїть, вичитує щось із паперів. А вони на нього кулаками махають, а підійти бояться...»)

Чим годувала Катря маленького Тараса? («Знаходить житнього хліба, жовану куклу, нашвидку піджовує її, пхає дитині в рот».)

Куди ходить гуляти малий Тарас? («На леваду, до ставка, за село, до млина, у той сад густий та темний, за сад на могилу...»)

Як родина Шевченка почула чумаків? («Раптом коло самого села луною вдарила в усі кутки багатоголоса, урочиста, хвилююча пісня...»)

Як Катря знайшла Тараса? («Аж ось Катря підняла вгору голову і крикнула радісно і сердито: «А ось і наш волоцюга!».)

Що розповів про свою пригоду малий Тарас? («Був у полі та заблудився... Стрінувся з чумаками, питають: «Куди ідеш? Мандруєш?» Я кажу — в Кирилівку. А вони й кажуть: «Це ти йдеш у Моринці, а в Кирилівку треба назад. Сідай з нами, довеземо». Та й посадили мене на віз. Далі мені батіг волів поганяти...»)

2.9. Моделювання тексту.

На дошці намальована модель тексту. Учні повинні за цією моделлю переказати головні епізоди твору.

Початок —> 1-й епізод —> 2-й епізод —> 3-й епізод —> кінцівка.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1. У якого пана був кріпаком батько Шевченка?

А Енгельгардта;  Б Енгельса;

В Енвельгардта;  Г Ентельгардта.

2. «Одна неволя панська, друга —...» Продовжте фразу з твору:

А особистісна;  Б сімейна;

В царська;   Г армійська.

3. Чому вночі з 26 на 27 лютого старого стилю в хаті Шевченків блиснув вогник світла?

А Помер Григорій Шевченко;

Б народилася сестра Тараса — Катерина;

Г святкували визволення з кріпацтва;

Г народився Тарас Шевченко.

4. Як пояснили баби появу немовляти?

А «Приніс лелека»; Б «Знайшли в коноплі»;

В «Підкинула зозуля»; Г «Знайшли в капусті».

5. Яку долю пророкувала сусідка Тарасові?

А Що він відніме волю в панів;

Б що він принесе нещастя родині;

В що він стане царем;

Г що він знищить свого пана.

6. Чому одного квітневого вечора родина мала невеселу вечерю?

А Бо не було чого їсти;

Б бо пан змушував батьків працювати вночі;

В бо Тарас десь дівся;

Г бо родина отримала сумна звістку.

7. Хто допоміг Тарасові дістатися додому?

А Кріпаки;   Б чумаки;

В пан;    Г сусідські діти.

8. Чому мати кепкувала з Тараса?

А Тому що він був замурзаний;

Б тому що він хотів подорожувати з чумаками;

В тому що він дивно співав;

Г тому що він розповідав надзвичайні історії.

9. За словами батька, на кого мав бути схожим Тарас у майбутньому?

А На Хмельницького; Б на Ковпака;

В на Кармелюка;  Г на Бандеру.

10. Якого птаха автор порівнює з артистом?

А Півня;   Б солов’я;

В папугу;   Г горобця.

11. Що дала їсти Катря малому Тарасу?

А Бублик;   Б жовану куклу;

В кашу;   Г м’якиш.

12. Де минуло дитинство Т. Шевченка?

А У Миронцях;  Б у Микитівці;

В у Кирилівці;  Г у Києві.

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть твір-мініатюру «Моє ставлення до прочитаного твору».

2. Як ви розумієте передбачення бабусі?

3. Що таке повість?

Картка № 2

1. Напишіть твір-мініатюру «Дитинство Шевченка».

2. Охарактеризуйте ставлення малого Тараса до свободи.

3. Яка головна думка повісті?

Картка № 3

1. Напишіть твір-мініатюру «Малий Тарас — майбутній Кобзар».

2. Охарактеризуйте родинні стосунки у сім’ї Шевченка.

3. Яка ідея повісті?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Мікрофон

«Що я дізнався на уроці...»

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ