Книга для вчителя. Конспекти уроків з української літератури для 7 класу - Хомич Я. Ю 2012

Борис Харчук. «Планетник». Казкове й реалістичне в повісті-притчі, час теперішній і минулий у ній

Всі публікації щодо:
Харчук Борис

МЕТА. Навчити розглядати і коментувати сюжет повісті, знаходити казкове і реальне. Розкрити символічне значення образу квітки. Виховувати вміння бачити красу навколо себе і примножувати її.

ХІД УРОКУ

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ.

1. Бесіда.

Англійський письменник Шекспір писав: «Коли людина не відчуває краси квітів, коли не любить природу і коли її не радують пісні, вона хвора. І цю людину треба обов’язково лікувати».

- Чи згодні ви з таким твердженням?

- Що ми називаємо красою? Назвіть по ланцюжку, що для вас найкрасивіше у світі?

2. Оголошення теми уроку.

II. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Коротко про письменника

Борис Харчук (1931 - 1988)

Борис Харчук народився 1931 р. в с. Лози на Тернопільщині. Закінчив Полтавський педагогічний інститут(1954) та Вищі літературні курси в Москві. Працював журнaлiстом. І писав. Писав, як велiло серце, як зобов'язувала cовicть перед тою землею, що його пустила у широкий cвіт. Тому вiн нiколи не соромився своїх найперших книжок, не переписував їx. А за три десятилiття многотрудної прaцi на полицю стала бiблiотека томiв з його іменем: pомaнiв «Boлинь» (у чотирьох томах, 1959 - 1965), «Майдан» (1970), «Xлiб насущний» (1976), «Кревняки» (1984), повicтей i оповiдань «Йосип з гроша здачi» (1957), «З роздорiжжя» (1958), «Станцiя «Настуся» (1965), «Закам'янiлий вогонь» (1966), «Зазимки i весни» (1967), «Неслава» (1968), «Горохове чудо» (1969), «Помста» (1970), «Материнська любов» (1972), «Школа» (1979), «Невловиме лiто» (1981), «Облава» (1981), «Подорож до зубра» (1986). А ще твори, кoтpi не могли з'явитися за життя автора i лише тепер приходять до нас: роман «Межi i безмежжя» (написаний 1966 р.), повicтi «Укpaїнcькi ночi» (1985) та «Мертвий час» (1987), начерки роману «Плач ненародженої душi» (80-тi роки), оповiдання й новели.

Для Б. Харчука лiтература нiколи не була цiннiстю самодостатньою - видiляв лише ту, яка допомагає людинi залишатися людиною, а народу - народом. Не визнавав нi детективної белетристики, нi поезії зaдля поезіїll - справжньою вважав лише літературу, яка виправдовує своє існування в контексті iсторичної долi народу, а що народ наш заслуговує долi кращої, то й лiтература бачилася йому передовсiм як сила icторiєтворна i нaцiєтворна. Лiтература, на його думку, творить народ.

Б. Харчук належить до писъменникiв, що довiряють читачевi, покладаютъся на його здатнiстъ домaлювати й домислити, а тому й уникав нудного розжовування та надокучливих авторських комeнтapiв. При цъому, одначе, не вдавався до езопiвської мови - з її натяками, багатозначними образами та cвiдoмо «затемненими», тобто закодованими й зашифрованими думками.

Biн писав переважно протих, кому не до книжок: день у день при землi, у виснажливiй робoтi. Мав свого читача - вcix тих, кому болiло те, що болiло i йому, вiрячи в силу слова, своєчасно мовленого й своєчасно почутого.

С. Гречанюк. Борис Харчук // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. Кн. 2: Друга половина ХХ чст. Підручник / За ред. В. Г. Дончика. — К. : Либідь, 1998. — С. 311-314.

2. Теорія літератури.

- Пригадайте, що називається повістю? Що таке легенда? Які ознаки цих жанрів?

Повість — прозовий жанр описово-оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя.

Легенда (від лат. legend — те, що слід прочитати) — один із жанрів неказкової народної прози, народне оповідання про видатну подію чи вчинок якої-небудь людини, в основі якого — диво, фантастичний образ або уявлення, яке сприймається оповідачем як достовірне. Водночас сюжет легенди базується на реальних або допустимих фактах.

Притча — невелике оповідання, яке містить повчання в іносказальній, алегоричній формі. Вона ілюструє важливу ідею, торкаючись проблем моралі, загальнолюдських законів. Притча є одним із засобів вираження морально-філософських міркувань автора і почасти використовується з метою прямої настанови читачу у питаннях людської і суспільної поведінки.

- Після прочитання твору вам треба буде проаналізувати, чому Борис Харчук визначив його як повість-легенду.

3. Коментоване читання повісті учнями (до епізоду, коли мати повела хлопчика до знахурки).

4. Словникова робота.

Мищина — маленька миска.

Камізелька — жилетка.

Шкарбуни — старе, стоптане взуття.

Безсрібрениця — не жадібна до грошей, некорислива людина.

Кобашка — горщик.

Посаг — майно, гроші, що їх дають батьки нареченій, коли вона виходить заміж.

Личаки — плетене селянське взуття, яке носили з онучами, прив’язуючи до ноги мотузками.

Брость — бруньки.

Горілиць — обличчям догори.

Каптур — частина верхнього одягу для захисту голови в негоду.

Зворохобитися — розхвилюватися.

Взяти до тямку — додуматися.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Бесіда.

- Пригадайте, які ви знаєте позасюжетні елементи?

- Закінчіть речення:

Зображення зовнішності героя — це…

Опис, картина природи — це.

Обстановка дому чи садиби — це…

У повісті Борис Харчук використовує позасюжетний елемент обрамлення.

Обрамлення — це така частина композиції художнього твору, яка є ніби рамкою для розповіді про інші — основні події. Обрамлення містить повідомлення про джерело інформації, роздуми про сказане та оцінку зображеного.

- Про яких героїв ми довідалися із обрамлення повісті?

- Розкажіть про Олену Булигу. Чому автор назвав її безсрібреницею?

- Як жилося агроному в хаті Олени Булиги?

- Як ви думаєте, чому жінка вирішила розказати агрономові легенду про Планетника?

- У які часи відбуваються події у легенді?

- Які риси виявляв Планетник у дитинстві? Що його захоплювало? Чи схожий він був на звичайних дітей?

- Яке значення для хлопчика мав нарцис? Перекажіть, як виглядала квітка.

- Розкажіть, як реальний світ співіснує з фантастичним світом Планетника.

- Перекажіть двобій хлопчика з хмарою. Що спонукало малого до нього?

- Чому хлопчик захворів?

- Чому, на думку знахарки, «краса безборонна і беззахисна у світі»?

- Поясніть слова знахарки: «Малий? Хай він і без штанів, але більше знає іншого старого, більше за мене!»

- Чому знахарка не захотіла брати «приноси» від матері хлопчика?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Дочитати повість.

Уявіть себе Планетником, прислухайтесь до природи. Напишіть твір «Про що думає квітка».







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.