Книга для вчителя. Конспекти уроків з української літератури для 7 класу - Хомич Я. Ю 2012

Борис Харчук. «Планетник». Казкове й реалістичне в повісті-притчі, час теперішній і минулий у ній

Всі публікації щодо:
Харчук Борис

МЕТА. Навчити розглядати і коментувати сюжет повісті, знаходити казкове і реальне. Розкрити символічне значення образу квітки. Виховувати вміння бачити красу навколо себе і примножувати її.

ХІД УРОКУ

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ.

1. Бесіда.

Англійський письменник Шекспір писав: «Коли людина не відчуває краси квітів, коли не любить природу і коли її не радують пісні, вона хвора. І цю людину треба обов’язково лікувати».

- Чи згодні ви з таким твердженням?

- Що ми називаємо красою? Назвіть по ланцюжку, що для вас найкрасивіше у світі?

2. Оголошення теми уроку.

II. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Коротко про письменника

Борис Харчук (1931 - 1988)

Борис Харчук народився 1931 р. в с. Лози на Тернопільщині. Закінчив Полтавський педагогічний інститут(1954) та Вищі літературні курси в Москві. Працював журнaлiстом. І писав. Писав, як велiло серце, як зобов'язувала cовicть перед тою землею, що його пустила у широкий cвіт. Тому вiн нiколи не соромився своїх найперших книжок, не переписував їx. А за три десятилiття многотрудної прaцi на полицю стала бiблiотека томiв з його іменем: pомaнiв «Boлинь» (у чотирьох томах, 1959 - 1965), «Майдан» (1970), «Xлiб насущний» (1976), «Кревняки» (1984), повicтей i оповiдань «Йосип з гроша здачi» (1957), «З роздорiжжя» (1958), «Станцiя «Настуся» (1965), «Закам'янiлий вогонь» (1966), «Зазимки i весни» (1967), «Неслава» (1968), «Горохове чудо» (1969), «Помста» (1970), «Материнська любов» (1972), «Школа» (1979), «Невловиме лiто» (1981), «Облава» (1981), «Подорож до зубра» (1986). А ще твори, кoтpi не могли з'явитися за життя автора i лише тепер приходять до нас: роман «Межi i безмежжя» (написаний 1966 р.), повicтi «Укpaїнcькi ночi» (1985) та «Мертвий час» (1987), начерки роману «Плач ненародженої душi» (80-тi роки), оповiдання й новели.

Для Б. Харчука лiтература нiколи не була цiннiстю самодостатньою - видiляв лише ту, яка допомагає людинi залишатися людиною, а народу - народом. Не визнавав нi детективної белетристики, нi поезії зaдля поезіїll - справжньою вважав лише літературу, яка виправдовує своє існування в контексті iсторичної долi народу, а що народ наш заслуговує долi кращої, то й лiтература бачилася йому передовсiм як сила icторiєтворна i нaцiєтворна. Лiтература, на його думку, творить народ.

Б. Харчук належить до писъменникiв, що довiряють читачевi, покладаютъся на його здатнiстъ домaлювати й домислити, а тому й уникав нудного розжовування та надокучливих авторських комeнтapiв. При цъому, одначе, не вдавався до езопiвської мови - з її натяками, багатозначними образами та cвiдoмо «затемненими», тобто закодованими й зашифрованими думками.

Biн писав переважно протих, кому не до книжок: день у день при землi, у виснажливiй робoтi. Мав свого читача - вcix тих, кому болiло те, що болiло i йому, вiрячи в силу слова, своєчасно мовленого й своєчасно почутого.

С. Гречанюк. Борис Харчук // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. Кн. 2: Друга половина ХХ чст. Підручник / За ред. В. Г. Дончика. — К. : Либідь, 1998. — С. 311-314.

2. Теорія літератури.

- Пригадайте, що називається повістю? Що таке легенда? Які ознаки цих жанрів?

Повість — прозовий жанр описово-оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя.

Легенда (від лат. legend — те, що слід прочитати) — один із жанрів неказкової народної прози, народне оповідання про видатну подію чи вчинок якої-небудь людини, в основі якого — диво, фантастичний образ або уявлення, яке сприймається оповідачем як достовірне. Водночас сюжет легенди базується на реальних або допустимих фактах.

Притча — невелике оповідання, яке містить повчання в іносказальній, алегоричній формі. Вона ілюструє важливу ідею, торкаючись проблем моралі, загальнолюдських законів. Притча є одним із засобів вираження морально-філософських міркувань автора і почасти використовується з метою прямої настанови читачу у питаннях людської і суспільної поведінки.

- Після прочитання твору вам треба буде проаналізувати, чому Борис Харчук визначив його як повість-легенду.

3. Коментоване читання повісті учнями (до епізоду, коли мати повела хлопчика до знахурки).

4. Словникова робота.

Мищина — маленька миска.

Камізелька — жилетка.

Шкарбуни — старе, стоптане взуття.

Безсрібрениця — не жадібна до грошей, некорислива людина.

Кобашка — горщик.

Посаг — майно, гроші, що їх дають батьки нареченій, коли вона виходить заміж.

Личаки — плетене селянське взуття, яке носили з онучами, прив’язуючи до ноги мотузками.

Брость — бруньки.

Горілиць — обличчям догори.

Каптур — частина верхнього одягу для захисту голови в негоду.

Зворохобитися — розхвилюватися.

Взяти до тямку — додуматися.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Бесіда.

- Пригадайте, які ви знаєте позасюжетні елементи?

- Закінчіть речення:

Зображення зовнішності героя — це…

Опис, картина природи — це.

Обстановка дому чи садиби — це…

У повісті Борис Харчук використовує позасюжетний елемент обрамлення.

Обрамлення — це така частина композиції художнього твору, яка є ніби рамкою для розповіді про інші — основні події. Обрамлення містить повідомлення про джерело інформації, роздуми про сказане та оцінку зображеного.

- Про яких героїв ми довідалися із обрамлення повісті?

- Розкажіть про Олену Булигу. Чому автор назвав її безсрібреницею?

- Як жилося агроному в хаті Олени Булиги?

- Як ви думаєте, чому жінка вирішила розказати агрономові легенду про Планетника?

- У які часи відбуваються події у легенді?

- Які риси виявляв Планетник у дитинстві? Що його захоплювало? Чи схожий він був на звичайних дітей?

- Яке значення для хлопчика мав нарцис? Перекажіть, як виглядала квітка.

- Розкажіть, як реальний світ співіснує з фантастичним світом Планетника.

- Перекажіть двобій хлопчика з хмарою. Що спонукало малого до нього?

- Чому хлопчик захворів?

- Чому, на думку знахарки, «краса безборонна і беззахисна у світі»?

- Поясніть слова знахарки: «Малий? Хай він і без штанів, але більше знає іншого старого, більше за мене!»

- Чому знахарка не захотіла брати «приноси» від матері хлопчика?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Дочитати повість.

Уявіть себе Планетником, прислухайтесь до природи. Напишіть твір «Про що думає квітка».